Адміністрація США направила до Конгресу звіт, у якому міститься інформація про потенційну допомогу Куби Росії в контексті військового конфлікту в Україні. У документі, підготовленому Державним департаментом, йдеться про участь кубинських громадян у бойових діях, а також про політичну та дипломатичну підтримку Москви.
Згідно зі звітом, який був представлений 8 квітня, чисельність кубинських бійців, які можуть воювати на боці Росії, оцінюється в діапазоні від 1 000 до 5 000 осіб. Хоча американська сторона не має прямих доказів, що підтверджують офіційне направлення військових з Гавани, вказується, що є «суттєві ознаки» того, що кубинські власти толерують або частково сприяють залученню своїх громадян до війни.
Вашингтон також зазначив, що кубинці становлять одну з найбільших груп іноземців, які беруть участь у конфлікті на стороні Росії. За прогнозами, їхня кількість коливається в межах кількох тисяч. У звіті підкреслюється, що навіть якщо кубинська влада не координує відправлення військових, вона все ж не вжила достатніх заходів для захисту своїх громадян від використання в якості інструменту війни. Цю позицію підтвердив представник Держдепартаменту, коментуючи звіт для Axios.
Заява про можливу участь Куби в підтримці Росії є частиною загальної стратегії адміністрації президента Дональда Трампа, спрямованої на посилення тиску на Гавану. Білий дім також вживає заходів, спрямованих на обмеження постачань нафти до Куби та зміни політичного курсу країни. Реакція американських політиків на цю інформацію не забарилася: сенатор Тед Круз заявив, що кубинський режим «підриває інтереси США по всьому світу» і його роль у конфлікті в Україні є ще одним доказом цього.
Інформація про участь кубинців у війні не є новою, адже перші згадки про їхнє залучення з'явилися ще в 2023 році. Журналісти та розслідувачі повідомляли про факти вербування кубинців до російської армії, а згодом ці дані отримали підтвердження на міжнародному рівні. У звіті дипломатичних документів США 2025 року вже йшлося про участь від 1 000 до 5 000 кубинців у бойових діях, що ставить їх на друге місце після північнокорейських підрозділів.
Українська розвідка також зазначала про значну кількість завербованих кубинців, підкреслюючи, що їхня чисельність може сягати десятків тисяч, хоча не всі вони одночасно перебувають на фронті. Вербування відбувалося переважно через фінансові пропозиції або обман, коли кубинцям обіцяли високооплачувану роботу, після чого вони підписували контракти з російськими військовими структурами.
Кубинська влада заперечує участь у конфлікті, наголошуючи, що країна не направляє військових за межі своїх кордонів і має «нульову толерантність до найманства». Однак, визнано, що окремі громадяни могли самостійно долучитися до бойових дій, і деяких із них уже притягнули до кримінальної відповідальності.
Експерти зазначають, що ситуація з Кубою ілюструє загальний тренд інтернаціоналізації війни Росії проти України, адже дедалі більше іноземців, як через вербування, так і через політичну підтримку, залучаються до конфлікту. Важливо зазначити, що участь кубинців навряд чи має вирішальне значення на полі бою — її вплив більше політичний та пропагандистський, оскільки Росія демонструє наявність зовнішньої підтримки, а США використовують ці дані для посилення тиску на союзників Москви.
Таким чином, звіт Держдепартаменту США став новим етапом у публічному звинуваченні Куби у підтримці Росії. Проте ці звинувачення залишаються предметом політичних дискусій, адже Вашингтон говорить про «ознаки причетності», тоді як Гавана продовжує заперечувати будь-яку державну участь у війні проти України.
