Понеділок, 31 Серпня, 2026

Куба спростувала звинувачення США про загрозу національній безпеці

Важливі новини

ЄС планує використати заморожені російські кошти для підтримки України: новий механізм фінансування

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

Китай планує вжити заходи у відповідь на санкції ЄС

Китайська Народна Республіка оголосила про намір здійснити «рішучі дії»...

Червоне м’ясо, алкоголь і низька освіта підвищують ризик раку у молоді – дослідження

У журналі JNCI Cancer Spectrum опубліковано дослідження, яке показує: розвиток колоректального раку у людей віком до 50 років може бути пов’язаний із низкою негенетичних чинників. Учені проаналізували дані 13 популяційних досліджень, що охопили понад 3,7 тисячі пацієнтів із колоректальним раком і близько 4 тисяч здорових людей. Результати свідчать: вищий ризик мають ті, хто споживає більше […]

Відкриття кордону з Польщею: Шмигаль розповів про необхідні “болісні компроміси”

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Антикорупційні органи перевіряють доходи заступника начальника БЕБ на Волині

Заступник начальника Бюро економічної безпеки у Волинській області Сергій Журавльов регулярно користується майном свого батька та отримує від нього значні грошові подарунки. Про це свідчать його декларації за останні роки. Журавльов обійняв посаду у липні 2024 року та оселився разом із дружиною та дочкою у селі Тарасове під Луцьком у будинку відомого забудовника. Декларації посадовця […]

Кубинська влада відреагувала на заяви Сполучених Штатів, які стверджують, що Гавана становить ризик для національної безпеки, назвавши їх політичним тиском. Держсекретар США Марко Рубіо, зокрема, підкреслив, що Куба може бути джерелом загрози через можливу присутність там "ворожих" іноземних структур. Ці події стали черговою віхою в тривалому дипломатичному конфлікті між країнами, у якому переважають санкції й взаємні звинувачення.

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес різко спростував заяви американської сторони, назвавши їх "абсурдними" та безпідставними. Він акцентував, що Гавана є мирною країною, яка не підтримує активності проти інших держав і має "чисту репутацію" у боротьбі з тероризмом і злочинністю.

Кубинська сторона традиційно наголошує, що основною причиною напруженості у відносинах із США є економічна блокада, яка триває вже багато років і негативно впливає на стан справ у країні. Водночас Марко Рубіо в інтерв'ю Fox News заявив, що Вашингтон не дозволить розміщення іноземних військових сил поблизу своїх кордонів. Він підкреслив, що Куба створює умови для діяльності "супротивників США", що розглядається як загроза національній безпеці.

Хоча американська сторона поки не надала конкретних доказів своїх звинувачень, ці заяви є частиною ширшої стратегії тиску на Кубу. У той же час у Конгресі США республіканці заблокували пропозицію демократів про обмеження повноважень адміністрації Дональда Трампа щодо кубинської політики, зберігаючи жорсткий курс Вашингтона.

Останнім часом США значно посилили економічні санкції проти Куби, особливо в енергетичній сфері, що призвело до серйозних наслідків для кубинської економіки, зокрема скорочення авіасполучення, падіння туристичних потоків і зменшення промислової активності. Країна також стикається з дефіцитом пального, що негативно впливає на транспорт, енергетику та забезпечення населення.

Незважаючи на певні контакти між країнами, суттєвих зрушень у діалозі не відбулося. Дипломати США раніше відвідували Кубу з закликами до реформ, проте кубинська сторона відкинула ці вимоги, вважаючи їх втручанням у свої внутрішні справи. Також Гавана не погоджується на вимоги щодо звільнення політичних в'язнів.

В ширшому контексті Куба неодноразово ставала об'єктом підозр США щодо можливої співпраці з країнами-конкурентами. Раніше американські посадовці заявляли про можливу участь Куби у направленні бійців для війни в Україні, але ці звинувачення не були підтверджені незалежними джерелами.

Ситуація між США та Кубою залишається напруженою, а санкції, політичні розбіжності та питання безпеки продовжують домінувати в порядку денному. Експерти вважають, що без кардинальних змін у підходах обох сторін шанси на нормалізацію відносин залишаються невеликими, а конфлікти можуть загострюватися залежно від внутрішньої політичної ситуації.

Останні новини