Київські посадовці втягнули дітей-сиріт у схему виїзду за кордон

Ця проблема виникла внаслідок комплексу факторів, включаючи поточну ситуацію в країні та зміни у законодавстві. Компанії змушені адаптуватися до нових реалій, шукаючи інноваційні рішення для підтримки своєї діяльності та забезпечення якісного обслуговування клієнтів.

В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

«Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.