Лікар та диякон з Харкова передавали дані російським спецслужбам

Конференція у Бюргенштоку, присвячена Україні, не матиме змоги завершитися мирною угодою, оскільки її успішний фінал вимагає участі Володимира Путіна, зазначає глава Швейцарії, Віола Амхерд. Цей висновок випливає з різноманітних аспектів, що включають складну політичну ситуацію, роль регіональних акторів та необхідність компромісу між всіма зацікавленими сторонами. Таким чином, для досягнення мирного вирішення конфлікту необхідно активно залучати ключових учасників, включаючи Російську Федерацію, у діалог і пошук спільних шляхів до конструктивного врегулювання ситуації в Україні.

Незважаючи на те що альпійська конфедерація представляє себе як майданчик для переговорів, в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Амхерд припустила передачу Україні швейцарських танків і систем ППО в рамках нового розуміння нейтралітету.

Для країни-організатора швейцарської конференції щодо України стає очевидною майбутня відсутність реальних результатів переговорів.

«Нам ясно, що за підсумками конференції ми не підпишемо мирну угоду», – заявила в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine глава конфедерації Віола Амхерд.

Політикиня, яка поєднує посади міністра оборони і президента Швейцарії, розуміє, що «для миру потрібні обидві сторони за столом», і висловила надію, що Росія візьме участь у наступних зустрічах. На цій зустрічі ж «ми хочемо зміцнити довіру і знайти рішення з тих питань, які важливі для цивільного населення, а потім і для миру надалі», – пояснює Віола Амхерд.

В інтерв’ю швейцарський політик наголосила на важливості присутності на зустрічі незахідних країн. Із 80 країн, які підтвердили участь, половина припадає на Азію, Африку та Південну Америку.

«Таким чином, Глобальний Південь представлений», – стверджує Амхерд. Як особливий успіх вона відзначає згоду Індії.

Водночас Амхерд відмовилася коментувати німецькому виданню заяви Зеленського щодо Китаю, який «робить усе, щоб перешкодити іншим країнам узяти участь у мирному саміті». За її словами, Китай розуміє важливість зустрічі, хоча й відмовився брати в ній участь. Глава Швейцарії підкреслила, що вона була готова запросити і Росію, але «ще до того, як ми розіслали запрошення, Росія публічно заявила, що не братиме участі».

У Німеччині Швейцарію критикують за недостатню підтримку України, і Амхерд змушена виправдовуватися. Вона пояснює, що через нейтралітет альпійська конфедерація не постачає зброю в Україну, але, наприклад, обіцяла ₣5 млрд на відновлення.

Амхерд також вважає, що Швейцарії варто переглянути зобов’язання щодо нейтралітету. За її словами, ситуація з 1907 року, коли були ухвалені чинні правила, змінилася, і положення статуту ООН дозволяють підтримувати Україну.

У цьому контексті вона допускає постачання списаних швейцарських танків Leopard-1 і нових систем ППО Patriot. Щодо танків вона заявила виданню, що конфедерація все ще «вивчає» питання «щодо прав власності».

«Щойно це буде завершено і з’явиться ясність, ми зможемо знову розглянути заявку на купівлю від Rheinmetall», з подальшою можливою передачею Україні.

Щодо пропозиції міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса до Швейцарії відмовитися від замовлених систем Patriot на користь України Амхерд заявила, що «в принципі відкрита до розгляду цієї пропозиції». На її думку, деталі такої угоди потрібно розглянути ще й самій Німеччині.

Політик не бачить Швейцарію в НАТО або в ЄС, але підкреслює важливість співпраці з ними.

«Ми хочемо тісніше співпрацювати з НАТО в майбутньому, крім іншого, ми можемо уявити собі відправлення більшої кількості наших офіцерів до структур НАТО та участь у навчаннях».

Політикиня сподівається, що їй уже до кінця року вдасться подолати опір у швейцарському парламенті для укладення угоди з ЄС щодо економічної інтеграції.

Учора стало відомо, що провідний український баскетболіст, 26-річний захисник команди "Київ-Баскет" Вадим Заплотинський, потрапив у складну ситуацію. За повідомленням колишнього президента Федерації баскетболу Києва Макса Сергєєва, Заплотинський був затриманий під час спроби незаконного перетину кордону. Цю інформацію підтвердили ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Нагадаємо, Вадим Заплотинський намагався перетнути кордон у гірській місцевості на Буковині разом з іншими особами. Однак його плани спіткала невдача, коли прикордонна служба затримала його. Після затримання баскетболіста передали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а пізніше він був переміщений до навчального центру десантно-штурмових військ.

Макс Сергєєв у своєму повідомленні коротко прокоментував ситуацію, вказавши, що Заплотинський спершу потрапив під виглядований відомий у кримінальних колах "гостинець" прикордонної служби, а потім став студентом навчального центру десантно-штурмових військ.

Важливо зазначити, що Вадим Заплотинський вважається одним із найвизначніших баскетболістів в Україні. Він отримав звання найкращого захисника у Суперлізі сезону 2023/24 і має значний внесок у успіхи своєї команди "Київ-Баскет", яка здобула третє місце у національному чемпіонаті. Заплотинський завжди відзначався своїм професіоналізмом і визнавався як ключовий гравець своєї команди не лише експертами, а й вболівальниками.

У висновку варто підкреслити, що справа з провідним українським баскетболістом Вадимом Заплотинським є серйозною та вимагає додаткового розгляду. Затримка на кордоні та його мобілізація відображають складні суспільні реалії та можливість втручання військових чиновників у сфери, що не пов'язані з військовою службою. Важливо, щоб дана ситуація була об'єктивно розглянута з урахуванням всіх аспектів, включаючи правові, спортивні та громадські інтереси. Також важливо врахувати досягнення Вадима Заплотинського у спорті та його значущість для українського баскетболу, щоб забезпечити справедливий та об'єктивний вирішення ситуації.

Ініціатори відновлення дискусії аргументують свою позицію необхідністю гармонізації часового режиму в країні та потенційними перевагами для здоров'я громадян. Вони наголошують на тому, що відмова від переходу на літній та зимовий час може позитивно вплинути на біоритми людей, зменшити стрес та підвищити продуктивність праці.

Верховна Рада розгляне в другому читанні цей законопроєкт на найближчому пленарному тижні, повідомив нардеп Железняк.

Нагадаємо, документ хотіли ухвалити ще в березні 2021 року. Але, на тлі жорсткої критики, Рада провалила його в другому читанні й відправила законопроєкт на доопрацювання до повторного другого читання.

Тепер, мабуть, до ідеї вирішили повернутися.