Вівторок, 1 Вересня, 2026

Маніпуляція статусом викривача: як Федір Христенко уникнув жорсткого вироку

Важливі новини

Декларація нового керівника екоінспекції столиці: доходи, виплати та соціальні гарантії за 2024 рік

Новопризначений очільник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, якого також називають серед потенційних кандидатів на керівну посаду в Державній митній службі, оприлюднив декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік. Документ дає уявлення про структуру його заробітків, джерела надходжень та передбачені законом соціальні виплати.

Ключовим джерелом доходу посадовця протягом звітного року стала служба в Державному бюро розслідувань. Відповідно до поданих даних, саме робота в ДБР забезпечила йому основну частину фінансових надходжень — 1,7 мільйона гривень заробітної плати. Ця сума відображає річний дохід за виконання службових обов’язків у правоохоронному органі.

У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

Хронічне безсоння: чому ми втрачаємо сон і як його повернути

Хронічне безсоння дедалі частіше стає невидимою епідемією XXI століття. За оцінками невролога та експерта ВООЗ Юрія Фломіна, від розладів сну страждає від чверті до половини дорослого населення планети. Постійна нестача якісного відпочинку виснажує нервову систему, підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасного старіння організму. Людина, яка спить менше семи годин на добу, поступово втрачає здатність концентруватися, гірше запам’ятовує інформацію та стає емоційно нестійкою.

Щоб відновити природні ритми, Юрій Фломін радить звернути увагу на гігієну сну — систему звичок, що формують здоровий відпочинок. Насамперед важливо дотримуватися стабільного розкладу: лягати та прокидатися в один і той самий час, навіть у вихідні. Освітлення у спальні має бути приглушеним, а температура — комфортною, близько 18–20 °C. Перед сном варто уникати гаджетів, гучних розмов і будь-яких подразників, які активують мозок.

Дев’ять порад, які допоможуть налагодити сон

Дотримуйтеся стабільного режиму — лягайте й прокидайтеся в один і той самий час, навіть у вихідні. Збивання ритму у вихідні дні лише погіршує якість сну.

Не використовуйте алкоголь як снодійне. Алкоголь дійсно може спричиняти сонливість, але потім порушує структуру сну. Зазвичай після алкоголю люди прокидаються через 2–4 години, і повторно заснути стає складно.

Уникайте кофеїну та нікотину перед сном. Кофеїн діє в організмі до 5 годин, тому навіть чашка кави вдень може вплинути на нічний відпочинок. Нікотин також стимулює нервову систему, тож остання сигарета має бути не пізніше ніж за півтори години до сну.

Використовуйте ліжко лише для сну. Людям із безсонням не варто лежати в ліжку, якщо вони не засинають — це допоможе сформувати правильну асоціацію: ліжко = сон.

Проводьте більше часу на денному світлі. Природне освітлення допомагає мозку виробляти мелатонін уночі — гормон, який регулює цикли сну і неспання.

Будьте фізично активними вдень, але не тренуйтеся перед сном. Фізична втома допомагає засинати, а вечірні тренування, навпаки, активізують організм.

Не спіть довго вдень. Короткий денний відпочинок до години — корисний, але тривалий сон удень порушує нічний ритм.

Забезпечте комфортні умови для сну. Спальня має бути прохолодною, тихою і темною. Варто використовувати щільні штори та вимикати джерела шуму.

Створіть вечірній ритуал. Повторювані дії — теплий душ, чай, спокійна музика чи читання — допомагають мозку зрозуміти, що час готуватися до сну.

За словами лікаря, регулярне дотримання цих простих правил допомагає позбутися безсоння, відновити енергію й покращити загальний стан здоров’я. Сон, підкреслює Фломін, — це не розкіш, а базова потреба, яку необхідно берегти так само, як і харчування чи рух.

Екологічний контроль під питанням: діяльність Держекоінспекції за керівництва Олександра Субботенка викликає суспільний резонанс

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Зустріч Зеленського та Путіна: Україна визначила потенційний майданчик для переговорів

Українська держава вважає Туреччину ключовим місцем для можливих особистих...

Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

Нове дослідження китайських науковців із Університету Тунцзі шокувало кліматичну спільноту: Антарктида, яка десятиліттями втрачала лід катастрофічними темпами, раптово почала його нарощувати. З 2021 по 2023 рік крижаний континент не лише компенсував частину втрат, а й зменшив підвищення рівня світового океану майже на 15%. Цей поворот у кліматичній тенденції, описаний у статті Daily Mail, став аргументом […]

Історія про те, що народний депутат Федір Христенко нібито став викривачем корупції у НАБУ та САП, поступово перетворюється на приклад відвертої маніпуляції. За новими даними, роль «викривача» була використана не для боротьби з корупцією, а як інструмент пом’якшення власної кримінальної ситуації. Христенко, який фігурував у справі про державну зраду та ймовірну взаємодію з представниками ФСБ, отримав статус, що забезпечує додаткові гарантії та створює сприятливий фон під час розгляду його справи.

Нещодавнє засідання, на якому суд затвердив угоду про визнання вини депутата, відбулося за зачиненими дверима. Таємничість навколо процесу лише підсилює суспільний інтерес: не розголошуються ані термін ув’язнення, ані деталі обмежень, ані сама мотивація суду, який визнав угоду прийнятною. Формулювання про «міркування безпеки» не дають чіткої відповіді, чому саме настільки значуща справа — у тому числі пов’язана з можливим посяганням на державні інтереси — була розглянута у режимі, що виключає громадський контроль.

Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.

Останні новини