Масове обурення: 25 тисяч голосів за 3 дні підтримали петицію щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців

У 2022 році колишня дружина нардепа Вадима Столара стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Поза тим, їхня родина орендувала нерухомість як у Дубаї, так і в Монако, і розмістила великі суми грошей у різних банках світу. Цю інформацію виклав журнал Bihus.Info. За даними журналістів, Вадим Столар покинув Україну ще до початку військового конфлікту. Згодом Михайло Ткач з видання "УП" виявив нардепа на Лазурному узбережжі Франції, де він орендував маєток. Проте, в декларації за 2022 рік, яку депутат подав недавно, немає згадки про будинок. Зате там є інформація про оренду квартири площею майже 600 квадратних метрів у Монако. На сайті компанії, якій, за заявою нардепа, належить ця квартира, є житло з аналогічною площею. Ці апартаменти оцінюються в 130 000 євро за місяць. Це далеко не єдине закордонне майно, зазначене в документі. Також вказується про оренду пентхаусу площею майже 500 квадратних метрів у ОАЕ. Цю нерухомість орендувала компанія Anita Rajan Sippy & Rajan Ram Sippy. Аніта та Раджан Сіппі – це пара боллівудських акторів, які колись були відомі в Індії. У 90-х роках вони переїхали в Дубай і зараз займаються бізнесом: у них є власний ресторан в стилі Боллівуду і, судячи з декларації Столара, вони здають в оренду нерухомість. Аналогічні за площею апартаменти в Дубаї коштують від 800 000 до 1 мільйона доларів на рік, що становить 60-80 000 доларів на місяць. Здається, що у Дубаї також переїхав бізнес колишньої дружини нардепа. Згідно з декларацією, Інна Майструк у 2022 році стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Дві з цих компаній мають назву, ідентичну назві української будівельної компанії – ENSO, з якою пов'язаний Вадим Столар. ENSO INVESTMENT L.L.C. та ENSO DEVELOPMENT L.L.C. були зареєстровані в Дубаї у травні-червні 2022 року. Назва ENSO INVESTMENT вказує на профіль компанії на Linkedin, де зазначено, що ENSO релокувалася в Емірати з України в травні 2022 року і є бенефіціаром групи компаній, що консультує бізнесменів, розвиває нерухомість, ІТ-технології і займається прокатом розкішних автомобілів. За назвою другої компанії ENSO DEVELOPMENT існує дубайський вебсайт із таким самим логотипом, що й української компанії. Згідно з сайтом і Linkedin обох компаній ENSO, офіс цього холдингу розміщено в розкішному хмарочосі Boulevard plaza 2, а оренда невеликого офісу в цій будівлі обходиться від 300 000 доларів на рік.

Дуже цікаво, що фінансові активи сім'ї нардепа Вадима Столара, судячи з його декларації, зазнали значних змін. Згідно з декларацією за 2022 рік, тепер гроші сім'ї зберігаються в різних місцях. Наприклад, понад три мільйони доларів укладені у банку на острові Домініка, понад два мільйони євро – у австрійському Oberbank, а 700 000 доларів – у банках Дубаї. За попередній рік в декларації про світові банки не було згадок, тоді кошти Столара та його родини зберігалися або у готівці, або в українських банках. Ці зміни в розташуванні фінансових ресурсів є цікавим відображенням стратегій управління активами та можливого пошуку нових можливостей для інвестування та збереження капіталу.

У висвітленому матеріалі виявлено значні зміни у фінансових активах сім'ї нардепа Вадима Столара за період з 2021 до 2022 року. За даними декларації, зазначеної у тексті, можна побачити розширення географії зберігання фінансових ресурсів, що включає понадтисячний доларовий еквівалент у банку на острові Домініка, значну суму у євро в австрійському Oberbank та значні кошти у банках Дубаї. Ці зміни вказують на можливе розширення інвестиційних горизонтів та диверсифікацію портфеля в цілях забезпечення фінансової стабільності та ефективного управління активами. Такий підхід може відображати стратегічне планування інвестицій та бажання зменшити ризики, пов'язані з концентрацією активів у певних регіонах чи інструментах.

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

У Києві, під час розкопок фундаментів Михайлівського Золотоверхого монастиря, археологи натрапили на незвичайну знахідку — відбиток людської ступні на цеглі, яка була зроблена понад вісім століть тому. Це відкриття викликало значний інтерес як у науковців, так і у киян, адже воно надає відчуття прямого дотику до життя людей, які працювали над зведенням святині в давні часи.

Роботи проводяться у рамках досліджень Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Фахівці зазначають, що такі знахідки є рідкісними, адже більшість будівельних матеріалів середньовіччя збереглися лише фрагментарно. Відбиток, ймовірно, залишив будівельник або один із помічників майстрів під час виробництва цегли, коли вона ще була сирою.

Розчищення фундаментів вимагало значних зусиль: волонтерам та музейникам довелося винести близько 50–60 мішків піску й вапна, завантаживши їх на самоскид. Для роботи використовували вантажівку, надану ШЕУ Шевченківського району.

Після завершення робіт підлогу покриють гігроскопічним текстилем і гравієм, стіни пофарбують, а павільйон обладнають інформаційними банерами та стендами.

Відбиток ступні на цеглі став живим свідченням середньовічного життя киян, нагадуючи про радість, веселощі та непередбачувані вчинки мешканців міста понад 800 років тому.