Масове підтримання: 25 тисяч українців вимагають мобілізації правоохоронців та держслужбовців

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси.

Справа проти колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук, набула нового етапу – обвинувальний акт направлено до суду. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Гладковського у завданні збитків державі на суму 17,44 мільйонів гривень.

Під час розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) зловживав своїм службовим становищем та владою на користь структури, в якій він та його близькі особи мали інтереси. Конкретно, він забезпечив закупівлю вантажних автомобілів підвищеної прохідності за завищеними цінами, що призвело до збитків для державного бюджету. Навіть незважаючи на те, що автівки не відповідали урядовим вимогам, Гладковський здійснив невиключення їх з державного оборонного замовлення.

Додатково, договір з компанією-виробником передбачав фіксацію ціни товарів та часткову передоплату, але ці умови були порушені, що спричинило додаткові збитки для держави. У результаті цієї діяльності, фірмі незаконно сплачено 17,44 мільйонів гривень.

Обвинуваченим інкримінується злочин, передбачений частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Після підозр у жовтні 2019 року Гладковському-Свинарчуку та в квітні 2020 року ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони було озвучено обвинувачення.

З червня 2020 року триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Бачу, ви, швидше за все, залишили пусте поле. Чим можу допомогти?

Насамперед, наголошуємо на тому, що на підході літо, і з ним приходить загроза частіших відключень електроенергії в Україні. Не лише це, а й зростаючий ризик виникнення пожеж через нестабільність напруги та постійні перепади. Інформація, що надійшла до нас, свідчить, що енергетичне обладнання, таке як трансформатори, може почати горіти від навантаження, викликаного постійними флуктуаціями напруги та частими вимкненнями та увімкненнями.

Звісно, уряд має повну свідомість про цю проблему, але навіть він обмежений фінансовими ресурсами. Банк не може вирішити цю ситуацію через дефіцит бюджету, що створює серйозний ризик для електропостачання в країні. Прогнозується, що проблеми з електропостачанням посиляться до осені, що може призвести до того, що Україна зіткнеться з "чорною зимою".

Зазначають також, що в разі тривалих обстрілів з боку Росії, Київ стоїть перед загрозою опинитися у повній темряві, особливо влітку. Генеральний директор ДТЕК “Київські Електромережі” Денис Боднар попереджає про великий ризик нових відключень електроенергії, особливо з початком спеки та зростанням споживання електроенергії.

Уряд міста вже розробив нові графіки відключень, розділивши споживачів на 6 груп замість попередніх трьох. Інформацію про це розповсюджується через додаток “Київ Цифровий” та чатбот. Щодо часу відключень, Боднар зазначає, що ситуація наразі стабільна, але може змінитись, і графіки відключень можуть бути введені в разі нестачі генерації електроенергії.

На щастя, в регіоні вже створено певний запас енергії на випадок подальших атак, а у пікові години допомогу з електропостачанням надають країни Європейського Союзу. Закликають споживачів вжити заходів економії електроенергії під час пікового навантаження, щоб допомогти системі зберегти ресурси та уникнути найгірших сценаріїв, таких як блекаути, коли світло, інтернет та зв'язок відсутні на декілька днів, а місто опиняється у повній темряві.

Висновки з вищезгаданої статті наступні:

• Україна стикається зі зростаючим ризиком відключень електроенергії та загрозою пожеж через постійні перепади напруги та недостатність ресурсів.

• Необхідно ефективно керувати споживанням електроенергії та вживати заходів економії під час пікових навантажень, щоб уникнути найгірших сценаріїв та підтримати стабільність електромережі.

• Влада міста розробила нові графіки відключень та впроваджує інформаційні канали для сповіщення споживачів про можливі відключення.

• Залучення допомоги від країн Європейського Союзу та створення резервів енергії є важливими заходами для забезпечення надійного електропостачання в умовах загрози.

• Спільні зусилля уряду, енергетичних компаній та громадян є ключовими для подолання викликів, пов'язаних з електропостачанням, та забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи країни.

Фірташ кидає в пастку банки: втрата Україною сотень мільйонів через амбіційну схему олігарха

Державний Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба стикаються з ризиком втратити 800 мільйонів гривень, які боржники з групи Дмитра Фірташа винні їм. Однак найбільш незвичайна частина цієї історії полягає в тому, що завод, який є боржником, декілька років знаходиться під контролем Кремля. Знаходячись під санкціями, Дмитро Фірташ готується "вписати" мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, а процес розпочався з банкрутства "Україніан Кемікал Продактс", колишнього "Кримського Титану", який є частиною Group DF Фірташа. Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року за позовом німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 мільйонів гривень, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов'язання до вересня 2015 року, але кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховного Суду України у листопаді 2023 року. Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 мільярда гривень, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн "Стирол" на суму 4,77 мільярда гривень. Варто відзначити, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися. Окремо слід зазначити ТОВ "Фінкепітал Груп", яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 мільярдів гривень. Цей кредитор також пов'язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв'язки з підприємствами Group DF. Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 мільярдів гривень.

У такому контексті Фірташ, ймовірно, не має наміру повертати борги. У випадку з "Юкрейніан Кемікал Продактс" можна припустити, що жоден з кредиторів не отримає кошти. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не занепокояться через такий результат. Проте для банків, які очікують на повернення боргів, це точно не буде приємним. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 мільйонів гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно "Ощад" вимагав від "Юкрейніан Кемікал Продактс" 624 мільйони гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 мільйонів гривень. Отже, потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 мільйонів гривень. Фірташ протягом останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію "Титанові інвестиції", яка отримала в оренду армянський завод, колишній "Кримський Титан". Пізніше цей завод став філією "Титанових інвестицій". Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році "Юкрейніан Кемікал Продактс" взяла кредит від російського банку на суму 46 мільйонів доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства "Титанових інвестицій" у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що "Юкрейніан Кемікал Продактс" продала всі майнові активи колишнього заводу "Кримський Титан" компанії "Русский титан". Покупець став частиною російського АО "Росхім", яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

• Група Дмитра Фірташа знаходиться в центрі скандального банкрутства компанії "Юкрейніан Кемікал Продактс", яке може призвести до втрати значних сум грошей для кредиторів, зокрема для державних банків та фондів.

• Існує підозра, що Фірташ не має наміру повертати борги, а намагається використати складну схему, щоб уникнути санкцій та зберегти контроль над активами.

• Дії Фірташа вказують на важливість додаткового контролю та регулювання у фінансовій сфері, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

• Відсутність відповідальності перед кредиторами може вразити довгострокову довіру до українського фінансового ринку та стабільності економічної ситуації в країні.