Масштабна корупційна справа у оборонній сфері України: завершення розслідування

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрєєв Андрій не тільки ремонтує два розкішних будинки у Конча-Заспі на загальну суму 1,5 мільйона доларів кожен, але й опинився в центрі справи, яка викликає безліч запитань. Ці будинки, що знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, нині перебувають у власності його родини. Намагання з'ясувати шлях придбання цієї нерухомості викликають серйозні сумніви: будинки були споруджені порушуючи містобудівну документацію, а поліція вже веде кримінальне провадження з приводу цих порушень. За статтею 190 Кримінального кодексу розглядається шахрайство в особливо великих розмірах, а щодо відповідальних осіб, то серед них ім'я прокурора Андрієва Андрія зазвичай називають першочергово.

Згідно з дослідженням, проведеним у рамках управління банкрутства, встановлено, що підприємство ЗАТ "Київгума", колишній власник дитячого оздоровчого комплексу, стало банкрутом, і на його місце було призначено управителя Кудляка. Проте, замість розвитку комплексу, він почав незаконно розпоряджатися майном, в тому числі землею та недобудованими об'єктами, що призвело до перетворення цієї території на елітне котеджне містечко. Допомігши в цьому незаконному процесі, заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, який діє в інтересах організованої злочинності, отримав винагороду у вигляді цих двох будинків, які, зауважується, були придбані за значно заниженою ціною.

Хоча поліція намагалася провести розслідування, навіть накладаючи судовий арешт на ці ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (зараз прокурор Печерського району столиці) вирішив не піддавати майно конфіскації і навіть не подавати клопотання про передачу його до Агентства забезпечення позову, а натомість допоміг колезі Андрєєву. Власне, сам Андрєєв з дружиною зараз займаються ремонтом цих будинків і висловлюють свою вдячність друзям з прокуратури за підтримку.

Зате тепер виникає питання про можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Національне агентство з питань запобігання корупції вже проводить перевірку щодо його декларацій та можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє розслідування щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення з боку прокурора. Схоже, що незаконні дії прокурора, які колись були приховані, тепер можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність.

У вищезгаданій статті зазначено серйозні обвинувачення щодо прокурора Офісу Генерального прокурора Андрєєва Андрія у використанні свого посадового становища для незаконних користей. Вказано, що він із своєю сім'єю володіє двома елітними будинками, які були придбані за сумнівно низькою ціною та розташовані на території, де порушено містобудівні норми. Ці обставини породжують сумніви у тому, яким чином прокурор зумів отримати цю нерухомість.

Додатково, згідно з інформацією, поліція розпочала кримінальне провадження стосовно порушень містобудівних норм та можливого шахрайства в особливо великих розмірах. Висунуті звинувачення стосуються також інших посадових осіб, які, за передбаченням, брали участь у незаконному отриманні та використанні майна, в тому числі і прокурором.

Зазначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань розпочали перевірку фінансових декларацій прокурора Андрієва та можливого незаконного збагачення. Це свідчить про серйозні наслідки, які можуть чекати особу, звинувачену у корупційних діях, включаючи кримінальну відповідальність.

Отже, стаття розкриває складну ситуацію, де висунуті обвинувачення проти високопосадовців вимагають ретельного розслідування та відповідної правової реакції.