Під час дії воєнного стану в Україні демобілізація загалом не передбачена. Проте в законодавстві чітко прописані винятки, які дозволяють як мобілізованим, так і контрактникам залишити службу. Про це розповів юрист адвокатського об’єднання “Глоба і Глоба” Сергій Ланкін. За його словами, звільнення можливе у випадках, передбачених статтею 26 закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. […]Нещодавно оприлюднені документи Офісу президента України у відповідь на інформаційний запит викликали нову хвилю обговорень щодо присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Відзначається, що Міністерство оборони, готуючи відповідний указ, врахувало економічні, фінансові та екологічні аспекти, проте не проконсультувалося з Міністерством закордонних справ стосовно можливих дипломатичних ризиків.
Відповідний указ президента України №440/2026 був підписаний 26 травня 2026 року і має на меті відновлення історичних традицій українських збройних сил, враховуючи внесок підрозділу у захист державності та територіальної цілісності України. У пояснювальній записці, підписаній міністром оборони Михайлом Федоровим, зазначено, що це рішення не вплине негативно на економіку чи інші суспільні відносини. Однак у документах не згадується про консультації з МЗС або оцінку міжнародних наслідків.
Офіс президента також зазначив, що перед ухваленням рішення Міноборони зверталося до Українського інституту національної пам’яті, який підтримав ідею присвоєння даного найменування, вважаючи це кроком, що відповідає політиці вшанування українських борців за незалежність. Однак, матеріали не містять жодних доказів офіційних консультацій з МЗС.
Ця тема стала особливо актуальною після того, як указ викликав шквал критики з боку Польщі. Вже наступного дня після підписання польська сторона висловила протест, підкреслюючи, що використання назви «Герої УПА» є чутливим питанням для багатьох поляків і може ускладнити двосторонні відносини.
Президент Польщі Кароль Навроцький висловив свою рішучу позицію, заявивши про намір ініціювати позбавлення українського президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла, отриманого у 2023 році. Він вважає, що це рішення посилює суперечності навколо історичної пам’яті і може бути використане в російській пропаганді.
Критику також висловлювали й інші польські чиновники. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що ознайомив українську сторону з позицією Варшави і наміром переглянути це рішення. Він наголосив на чутливості історичних питань у відносинах між країнами.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що відповідальність за врегулювання ситуації покладається на українську сторону, оскільки саме це рішення стало основою нового загострення у відносинах. Він підкреслив, що розвиток конфлікту між країнами був би небажаним, адже останнім часом обидві сторони докладали значних зусиль для подолання історичних суперечностей.
У відповідь на критику українське Міністерство закордонних справ заявило, що присвоєння почесного найменування не має антипольського підтексту і є внутрішньою справою України, що відзначає героїзм українських борців, а не ставить під сумнів відносини з Польщею.
Питання продовжує активно обговорюватися в польських ЗМІ та політичних колах. На основі соціологічних опитувань, присвоєння нового найменування стало предметом гострих політичних дебатів, оскільки деякі політики закликають до перегляду рішення, в той час як інші вважають важливим зберегти стратегічне партнерство, незважаючи на історичні розбіжності.
Документи, що були оприлюднені, не містять аналізу впливу відсутності консультацій з МЗС на подальший розвиток подій, але підтверджують, що Міноборони досліджувало внутрішні ризики. Однак питання дипломатичних наслідків в пояснювальній документації залишаються без коментарів, що викликало нову хвилю дискусій після міжнародного резонансу, спричиненого рішенням про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА».
