Понеділок, 31 Серпня, 2026

Міжнародні резерви України оновили історичний максимум і сягнули 57,7 млрд доларів

Важливі новини

Українська енергосистема на межі, дефіцит електроенергії та підвищення тарифів

Літній період в Україні завжди наповнений енергією та напругою. У цей час, коли спека досягає свого піку, наша країна стикається зі складними завданнями в енергосистемі. Компанія "Укренерго" підтверджує, що щоденні виклики у вигляді дефіцитів електроенергії стають ще більш відчутними в цей період. Пікове споживання, спричинене не лише зростанням температури, але й активною діяльністю промислових підприємств та побутових споживачів, робить ситуацію ще більш складною. Незважаючи на ці виклики, ми продовжуємо працювати на межі своїх можливостей, забезпечуючи надійне енергопостачання для всіх громадян та підприємств країни. Наші фахівці постійно вдосконалюють систему керування, впроваджуючи нові технології та стратегії, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми навіть у найважчі моменти.

Компанія пояснює, що буде складно забезпечити всі потреби в електриці через ремонтні роботи на пошкоджених російськими обстрілами теплових та гідроелектростанціях.

“У літній період гідроелектростанції зазвичай знижують виробітку, а енергоблоки атомних станцій перебувають в ремонті та підготовці до навантажень наступної зими”, – додають у “Укренерго”.

Прогнозується, що у четвер, 6 червня, енергосистема стикається з дефіцитом електроенергії протягом усього дня. Ліміти на споживання електроенергії будуть діяти для кожної області з 00:00 до 24:00.

Також варто зазначити, що Кабінет міністрів збільшив тариф на електроенергію для населення. За середнім місячним споживанням електроенергії у розмірі 170 кВт*год, платіжка за електроенергію зросте на 285 грн. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Новий тариф становитиме 4,32 грн за кіловат.

Після підвищення тарифу на електроенергію, українцям варто готуватися до зростання вартості опалення.

Також уряд планує зняття митних та бюрократичних перешкод для імпорту генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання в Україну.

Кандидат на посаду голови Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук: прозорість та сумніви

Марина Барсук, кандидат на посаду голови Північного апеляційного господарського...

Із 1 липня 2024 року розпочинається поетапне підвищення акцизного податку на тютюнові вироби: що це означає для споживачів?

У 2024 році нас очікує важливий етап у сфері оподаткування тютюнових виробів. Планується поетапне підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання з 1 липня 2024 року до 31 грудня 2027 року. Цей курс дій має велике значення для споживачів, оскільки вони відчують вплив цих змін.

У 2025 році ставка акцизу на сигарети планується збільшити до 70 євро за 1000 штук, але враховуючи українські зобов’язання виконати вимоги Директиви 2011/64/ЄС, ця сума може зроснути до 90 євро за 1000 штук. Передбачається, що ставка акцизу буде прив’язана до євро.

Поступове збільшення акцизу на тютюнові вироби виглядає наступним чином:

З 1 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року ставка податку становитиме 63,45 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 47 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року податок збільшиться до 70,40 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 58 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року ставка акцизу на тютюнові вироби зросне на 40 євроцентів, а на сигарети — на 3 євро.З 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року акциз на тютюнові вироби складе 71,14 євро за 1000 штук, а на сигарети — 64 євро за 1000 штук.Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет також збільшуватиметься протягом цих періодів і становитиме відповідно: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро. Ці зміни несуть значний вплив на ринок тютюнових виробів та на споживачів, які відчують їх у своїй щоденній поведінці та бюджеті.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби є частиною стратегії зменшення споживання тютюнових виробів та покращення громадського здоров'я.

• Впровадження поетапного підвищення акцизу до 2027 року передбачає збільшення цін на тютюнові вироби, що може вплинути на зменшення їхнього споживання.

• Україна виконує свої зобов'язання перед Європейським Союзом щодо прив'язки ставки акцизу до євро відповідно до Директиви 2011/64/ЄС.

• Зростання мінімального податкового зобов'язання для споживачів також спрямоване на обмеження споживання тютюнових виробів та заохочення до здорового способу життя.

В цілому, заплановані зміни в оподаткуванні тютюнових виробів відображають зусилля уряду з метою покращення громадського здоров'я та зменшення негативного впливу тютюнопаління на суспільство.

Через війну українські жінки опановують “чоловічі” спеціальності

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.

Людина Палатного Мирослава Смірнова займеться соціалкою та підготовкою УДАРу до виборів. Джерела

Нещодавно звільнена з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова найближчим часом може зайняти посаду заступника мера Києва Віталія Кличко. “Людина Артура Палатного – нещодавно звільнена з КМДА Мирослава Смірнова готується до нової посади та вже незабаром стане заступницею Віталія Кличка і, швидше за все, візьме на себе частину соціальної та медичної сфери. Соціальна […]

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України зросли до 57,7 млрд доларів США, встановивши новий рекорд за всю історію незалежності держави. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на офіційні дані Національного банку України. Порівняно з попереднім місяцем обсяг резервів збільшився на 357,8 млн доларів, що відповідає приросту на 0,6%. У січні цей показник становив 57,3 млрд доларів.

Зростання міжнародних резервів свідчить про збереження макрофінансової стабільності та ефективну координацію між урядом і Національним банком. Позитивна динаміка стала можливою завдяки надходженням від міжнародних партнерів, стабільній ситуації на валютному ринку та виваженій борговій політиці держави. Водночас регулятор продовжує підтримувати достатній рівень ліквідності для виконання зовнішніх зобов’язань країни.

У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.

Останні новини