Субота, 19 Квітня, 2025

Мобілізація: ключ до подолання демографічної кризи в Україні?

Важливі новини

Астропрогноз: для яких знаків весна стане поворотним моментом у кар’єрі?

Весна – це не тільки час пробудження природи, а й період великих змін у житті багатьох людей. Астрологи прогнозують, що для деяких знаків Зодіаку цей сезон стане переломним у кар’єрі. Комусь залишити ненависну роботу, хтось вибрав пропозицію, про яку давно мріяв, а дехто знайде своє справжнє викликання. Близнюки Вам набридла рутина, і весна принесе вам […]

The post Астропрогноз: для яких знаків весна стане поворотним моментом у кар’єрі? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Сумщині триває надзвичайна геологічна активність: найсильніші пошукові роботи в Україні

На Сумщині, що продовжує бути ареною боротьби зі загрозою, активно триває процес розмінування земель, які колись були віддані під ворожу окупацію. Сапери, обіймаючи у своїх руках безпеку місцевих мешканців, вже успішно очистили від небезпеки майже сорок гектарів територій за допомогою машин механізованого розмінування. Нині, їхні зусилля спрямовані на обстеження земельних угідь одного з населених пунктів у Охтирському районі, де використовується передова техніка у вигляді машини MV-4.

Загалом, з початку війни сапери здолали понад дев'ять тисяч вибухонебезпечних предметів і оглянули понад чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гектарів території. Проте, не дивлячись на всі їхні зусилля, Сумщина залишається однією з найбільш замінованих областей України. Агресор не здається і продовжує свої підступні дії.

Лише за останні два тижні шість населених пунктів Шосткинського та Сумського районів потерпіли від обстрілів та замінувань повітряними засобами мінування. Ракети РБК 500, відомі як "кулькові бомби", стали несподіваним і небезпечним "подарунком" для мирного населення, мінюючи площі на сотні метрів. Сотні цих кулькових бомб були розкидані по селах: Стара Гута, Ромашкове, Марчихина Буда, Муравейне, Басівка та Прогрес, що стало причиною серйозної загрози для місцевого населення.

Знешкодження кулькових авіабомб, які російські війська скидають на територію області, ведуть вибухотехніки Національної поліції у Сумській області, а також військові. Ці авіаційні разові бомбові касети містять небезпечні боєприпаси — кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Коли ці бомби розлітаються по широкій площі, вони стають загрозою для життя та здоров'я мирного населення, вибухаючи при зіткненні з поверхнею, деревами та будь-якими предметами, що потраплять на їхній шлях.

У разі, коли частина кулькових авіаційних бомб не активується і може залишатися в ґрунті або на поверхні землі, спеціалісти відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції у Сумській області виїжджають на місце події, щоб здійснити розмінування території. Для цього вони використовують металошукачі, які дозволяють виявити ці вибухонебезпечні предмети. Це надзвичайно важливо, оскільки такі сріблясті кулі, що не спрацьовують відразу, можуть привертати увагу людей і викликати бажання наблизитися до них. Проте це є категорично небезпечно, оскільки існує серйозна загроза вибуху. Під алюмінієвим корпусом кулькових бомб розташовано понад три сотні готових уламків у вигляді сталевих кульок діаметром 5,5 мм та вагою 70 грамів вибухівки", – роз'яснює начальник відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції в Сумській області Ігор Черняк.

У вищезгаданій статті наголошується на важливості та складнощах, пов'язаних з розмінуванням територій, які були піддані ворожій окупації. Сапери зі Сумської області активно працюють над знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися в ґрунті або на поверхні землі після обстрілів. Необхідність у таких заходах виходить за межі тільки забезпечення безпеки, оскільки невибухнувші кульки можуть привертати увагу мирного населення та стати причиною серйозних травм або загибелі. Праця вибухотехнічних спеціалістів є надзвичайно важливою для забезпечення безпеки місцевого населення та відновлення нормального життя в районах, що постраждали від воєнних дій.

У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

Ведучий Грубич прокоментував рішення Ласточкіна служити в ЗСУ

Ведучий телеканалу “1+1 Україна” Костянтин Грубич висловив свою думку щодо рішення гумориста Ігоря Ласточкіна приєднатися до Збройних Сил України. За словами Грубича, він не здивований таким кроком Ласточкіна, оскільки той вже не раз продемонстрував свою рішучість та здатність до серйозних дій. Як зазначив Костянтин, він і Ласточкін разом проходили триденний військовий вишкіл в Донецькій області, […]

The post Ведучий Грубич прокоментував рішення Ласточкіна служити в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Повернення громадян: обов’язок чи державна звільненість?

Виїзд українців за кордон та заклики влади про їх повернення в Україну стали предметом широкої громадської дискусії. На тлі економічних труднощів та фінансових проблем, влада прагне залучити громадян для розвитку країни. Проте, варто розглядати цю ситуацію у контексті безпеки, соціальних умов та можливостей для повернених мігрантів. З одного боку, їхній повернення може стати стимулом для економічного зростання, збільшення податкових надходжень та розвитку інфраструктури. З іншого боку, велике навантаження на систему охорони здоров'я, освіту та соціальний захист може стати викликом для країни. Експерти відзначають потенційні переваги приєднання мігрантів до економічного життя країни, однак важливо врахувати всі аспекти, щоб забезпечити стале та ефективне інтегрування повернених громадян у суспільство та економіку.

Україна стикається з питанням повернення своїх громадян із-за кордону та намагається залучити їх до розвитку країни. Проте ця ініціатива має свої переваги та виклики. За словами експертів, українці, що проживають за кордоном, продовжують сплачувати податки в Україні, а витрати на їхнє споживання у рідній країні далеко перевищують суму соціальної допомоги, яку вони отримують від інших країн. Така ініціатива має потенціал збільшити кількість робочих місць та поповнити бюджет. Однак, важливо врахувати, що не всі поверненці можуть відразу знайти роботу, особливо в регіонах, що найбільше постраждали від конфлікту на сході. Зростаючий попит на фахівців підкреслює необхідність підтримки ринку праці та розвитку економіки в Україні. Також важливо врахувати, що не всі поверненці можуть стати активною частиною ринку праці через соціальні обмеження та інші фактори.

Україна стикається з проблемою не лише дефіциту кадрів, але й дефіциту кваліфікованих спеціалістів. Роботодавці отримують велику кількість заявок на вакансії, що не потребують спеціалізованої освіти, але зазнають важкостей у пошуку працівників для посад, що вимагають конкретних знань та навичок. Єдиним винятком є сфера ІТ, де ринок насичений пропозицією, але це не є загальним правилом.

У той же час, українська економіка намагається впоратися з великою кількістю соціальних виплат, які видаються на даний момент. Уряд планує скоротити ці виплати для внутрішньо переміщених осіб, що може відчутно позначитися на їхньому матеріальному стані. Навіть існуючі суми виглядають обтяжливими для країни, адже вони значно перевищують витрати на комунальні субсидії.

Програми відновлення пошкодженого житла також функціонують не на всій території країни і не завжди ефективно. Багато залежить від ініціатив місцевої влади та підтримки з боку міжнародних донорів. Ті, хто втратив все через конфлікт на сході країни, часто не мають можливості отримати відшкодування чи компенсацію.

Зрозуміло, що для успішного повернення громадян до України необхідно створити не лише умови для знайомства з ринком праці, але й забезпечити соціальну підтримку та розвиток інфраструктури на всій території країни.

Економічна ситуація в Україні ускладнюється, що може негативно позначитися на можливості надавати фінансову підтримку тим, хто постраждав найбільше. Практично всі доступні кошти країни витрачаються на потреби армії. Можливість покрити інші витрати, такі як медицина, освіта, та пенсії, забезпечується завдяки коштам від міжнародних союзників.

Проте навіть ця підтримка може бути меншою, ніж очікувалося. Цього року Євросоюз та США не можуть швидко узгодити свої обіцяні суми допомоги. Відтак, можливість повернення громадян залежить від безпеки та наявності освіти для їхніх дітей.

За останній рік українська держава зробила певні кроки у напрямку поліпшення ситуації з укриттями в освітніх закладах. Однак у прифронтових областях, де обстріли стали регулярністю, проблеми залишаються актуальними.

Освіта стає важливим чинником у вирішенні питання повернення людей з-за кордону. Для багатьох батьків безпека та доступність освіти для дітей стають ключовими факторами у виборі повернення. У той же час, система освіти повинна бути готова забезпечити навчання для дітей, які повернулися з-за кордону, та їхніх сімей, які можуть стати більшим навантаженням для освітньої системи.

Сергій Бабак, депутат від фракції "Слуга народу" та голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, вважає, що система освіти в Україні витримує випробування. Він стверджує, що хоча у лютому виникали труднощі, тепер вони адаптувалися до нових умов.

На думку Бабака, в українських школах зараз навчається 3,7 млн дітей, з яких 2 млн навчаються очно, близько 900 тисяч – дистанційно, а ще 900 тисяч – в змішаному форматі. Він також наголошує на наявності приблизно 390 тисяч дітей за кордоном, більшість з яких продовжують навчання дистанційно навіть в українських школах.

За словами Бабака, хоча багато дітей було евакуйовано з небезпечних регіонів, що призвело до переповнення шкіл у безпечних місцях, проблеми переповнених шкіл навіть у глибокому тилу зараз відсутні.

За даними Міносвіти, у деяких містах, таких як Київ, кількість учнів зменшилася порівняно з попереднім навчальним роком. Однак у тих місцях, де демографічна криза загрожувала зменшенням кількості дітей ще до війни, ситуація залишається стабільною.

Іванна Коберник, співзасновниця організації "СмартОсвіта", підтверджує наявність вільних місць в деяких школах, особливо в гімназіях і ліцеях. Вона також вказує на важливість забезпечення якості освіти, особливо в умовах, коли всі ресурси спрямовані на забезпечення безпеки.

Експерти вказують на важливість наповнення повернення працездатних людей та їхніх дітей значущим змістом для економіки України. Проте, спосіб, яким українська влада формулює заклик повертатися, викликає критику. За словами Ольги Пищуліної, у країні вже виникають лінії розколу між тими, хто залишився та хто виїхав, тими, хто воював, та хто ні. Важливо уникнути цього розколу.

Анатолій Амелін критикує владу за те, що вона ставиться до людей як до ресурсу, а не як до бенефіціарів країни. Він переконаний, що це негативно впливає на рішення людей про повернення. Комфортний бізнес-клімат вважає ключовим фактором для привернення людей назад до України. Він стверджує, що війна не повинна стати перешкодою для розвитку економіки та привернення інвесторів.

Експерти погоджуються, що країні потрібно боротися за повернення своїх громадян. Проте, багато європейських держав не зацікавлені в тому, щоб українці їхали назад. Також наголошується на тому, що кожній категорії людей потрібен свій підхід. Наприклад, тим, хто втратив все під час війни, потрібні комплексні рішення, такі як створення бізнес-осередків з робочими місцями та житлом.

Найважче буде боротися за групу умовних трудових мігрантів, для яких війна стала давно омріяним шансом виїхати і швидко легалізуватися у західних країнах. Однак значно більш перспективною є велика група людей, які виїхали з міркувань безпеки. Серед них є ті, хто зараз вагається, чи повертатися, наприклад, для того, щоб возз'єднати родину. Для цієї категорії людей вирішальними можуть бути маленькі чинники, такі як наявність роботи, школи або садочка.

Дослідження Центру Разумкова, проведене 31 січня, вказує, що головними факторами, які стимулюють повернення для українців з-за кордону, є економічне відновлення і пожвавлення ринку праці, питання безпеки і комфорту життя, а також суттєві виплати репатріантам, наприклад, компенсації за житло. Проте, більшість біженців не будуть готові брати участь у відбудові країни і прагнули б повернутися в уже відновлену країну.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, наголошує, що навіть за найбільш оптимістичного сценарію до України повернеться не більше половини тих, хто виїхав. Вона зазначає, що після війни на Балканах лише третина населення повернулася в свої країни. "Європейські країни не почнуть масово витісняти українців, вони дуже зацікавлені в такій робочій силі", — підкреслює вона. "Кожен день війни працює на те, щоб менше людей повернулося".

У висновку можна зазначити наступне:

Повернення українців з-за кордону стає важливим аспектом економічного та соціального відновлення країни після війни.Найважче буде залучити умовних трудових мігрантів до повернення, оскільки вони здебільшого виїхали за кордон з міркувань не лише безпеки, а й отримання легального статусу у інших країнах.Є більш перспективна група людей, які виїхали з-за міркувань безпеки, і для них вирішальними факторами повернення можуть стати наявність роботи, можливість навчання для дітей та інші маленькі чинники.Дослідження показує, що більшість біженців не прагнуть повертатися для участі у відбудові країни, але бажають повернутися вже відновлену країну.Україні слід розглядати різні аспекти, що стимулюють або гальмують повернення своїх громадян, враховуючи їхні потреби та можливості.Для успішного повернення громадян українська влада має забезпечити стабільні умови життя, економічні можливості та соціальну підтримку.

Останнім часом в Україні активно обговорюють питання мобілізації, особливо в контексті зниження віку мобілізованих осіб. Згідно з інформацією, що надійшла від видання The New York Times, масовий призов молодих чоловіків у віці 20 років може негативно вплинути на демографічну ситуацію в країні та призвести до зниження народжуваності. Українські експерти також підтверджують наявність демографічної кризи, вказуючи на різні фактори, що впливають на неї.

Одним із ключових чинників є зростання мобілізації та відправлення молодих чоловіків на військову службу. Дослідження показують, що це може суттєво змінити структуру населення та народжуваність. Попередні економічні кризи 90-х років також підтверджують такий вплив наростаючої мобілізації на демографічні показники.

Проте, крім мобілізації, існують інші фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні, такі як відсутність ефективної державної політики щодо підтримки сім’ї, економічна нестабільність та низький рівень соціального захисту. Ці проблеми, разом із мобілізацією, створюють серйозні виклики для демографічного розвитку країни.

Зниження віку мобілізованих осіб, як зазначають експерти, може мати довгострокові наслідки для економіки та безпеки України. Призов більшої кількості чоловіків у віці 20 років може призвести до скорочення кількості народжених у цьому поколінні українців, що в подальшому загрожує складовим елементам суспільства.

Загалом, демографічна криза в Україні вимагає комплексного підходу та ефективних заходів з боку держави для підтримки сімей, збереження народжуваності та забезпечення стабільності економіки.

За останні роки українське суспільство стикається зі зниженням народжуваності, що відзначається вже з 2013 року. Згідно з дослідженнями, кожного року народжується на 6-7% менше дітей, що є серйозною проблемою для країни. Експерти, зокрема, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, розглядають це явище як передумову демографічної кризи в Україні. Вони вказують на різні фактори, що впливають на цю ситуацію, зокрема наростаючу мобілізацію та економічну нестабільність.

Експерти підкреслюють, що Україна стикається не просто з кризою, а з катастрофою демографічного характеру. Відсутність ефективної державної підтримки сімей, низький рівень соціального захисту, а також колосальна міграція з країни є основними чинниками, що сприяють цій ситуації. Мобілізаційний вік, хоч і має вплив на народжуваність через можливе відправлення молодих чоловіків на військову службу, проте є лише опосередкованим фактором у цілому комплексі проблем.

Згідно з думкою експертів, необхідно вживати невідкладних заходів для розв’язання демографічної кризи. Це включає в себе підтримку сімей, створення сприятливих умов для виховання дітей, а також ефективну політику щодо розвитку економіки та соціального сектора. Тільки комплексний підхід може допомогти змінити негативні тенденції в демографічній сфері та забезпечити стабільний розвиток країни.

Коли пара вирішує народжувати дітей, вони стикаються з фінансовими труднощами, адже збільшуються витрати на утримання сім’ї. Проте в Україні відсутня ефективна державна політика щодо стимулювання та підтримки таких сімей, яка б допомагала зменшити фінансове навантаження на батьків. Жінки, які хочуть мати дітей, стають перед вибором: продовжувати працювати для забезпечення сім’ї або ж пожертвувати своїм кар’єрним зростанням, збільшуючи фінансові витрати на догляд за дітьми. Така ситуація затримує рішення багатьох сімей щодо народження дітей.

Основною причиною відмови від батьківства є економічні труднощі, відсутність підтримки від держави та непередбачуваність майбутнього. Зазначений експерт вважає, що державні заходи, запропоновані для підтримки сімей, не є достатньо ефективними для стимулювання народжуваності. Таким чином, мобілізація не має прямого впливу на рівень народжуваності, але суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію країни загалом.

Тим часом, за даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення з України, понад 6 мільйонів громадян виїхали за кордон. Більшість біженців направилися до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Понад 3,3 мільйони осіб перетнули кордон з Польщею, і за оцінками польського уряду, близько половини з них можуть залишитись на тривалий термін у країні.

• На фоні демографічної кризи в Україні, спричиненої низькою народжуваністю та масовою еміграцією, виникає необхідність впровадження ефективних заходів державної підтримки сімей, що бажають мати дітей.

• Відсутність стимулюючої державної політики та недостатня соціальна підтримка сімей стають головними причинами відмови від батьківства та зменшення народжуваності в Україні.

• Наявність економічних труднощів, непередбачуваність майбутнього та відсутність можливостей для кар’єрного зростання також впливають на рішення сімей щодо народження дітей.

• Мобілізація, хоч і не є безпосередньою причиною зменшення народжуваності, але може поглибити економічні труднощі сімей та посилити еміграційні процеси з країни.

• Важливою задачею для влади є розробка та впровадження комплексних програм та заходів для підтримки сімей, зокрема з метою стимулювання народжуваності та забезпечення умов для комфортного виховання дітей.

• Зростаюча кількість громадян, які емігрують з України через війну та економічні труднощі, поглиблює демографічну кризу та створює серйозні виклики для подальшого розвитку країни.

Останні новини