П’ятниця, 10 Квітня, 2026

Модернізовані керовані бомби Росії: нова загроза для української ППО

Важливі новини

Захарова та Симоньян зірвалися після заяви німецького канцлера Мерца

Після заяв канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливу допомогу Україні в розробці далекобійної зброї та скасування обмежень на використання західного озброєння по території Росії, у Москві почалась чергова хвиля паніки й агресії. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков звинуватив німецьку владу в “провокуванні війни”, назвавши ініціативи Мерца “небезпечною безвідповідальністю”. При цьому російська пропаганда лицемірно продовжує апелювати до […]

Святкування хрестин сина забудовника Вагіфа Алієва: гості, резонанс та політичні зв’язки

У Києві відбулася розкішна подія, організована одним з найбільших забудовників столиці Вагіфом Алієвим — святкування хрестин його сина. Цей захід, який пройшов у одному з елітних ресторанів на березі Дніпра, зібрав коло впливових бізнесменів, чиновників та політиків. Серед запрошених гостей особливою увагою привернув мер Києва Віталій Кличко, що викликало резонанс у суспільстві. Вечірка стала об'єктом розслідування журналіста Михайла Ткача, яке було опубліковане на YouTube-каналі «Української правди».

Цей захід викликав обговорення, адже на такому святкуванні збіглися представники різних сфер влади та бізнесу, що підняло питання про можливі зв'язки між забудовниками і місцевою владою. Віталій Кличко, який традиційно намагається триматися подалі від публічних скандалів, потрапив під приціл журналістів через свою присутність на святкуванні, яке виглядало як неформальна зустріч між міськими посадовцями та бізнесменами, чия діяльність часто пов'язана з проблемами у сфері містобудування.

Крім самого мера, на хрестинах були присутні його соратник Артур Палатний, а також нардеп Вадим Столар, якого медіа неодноразово згадували у зв’язку зі скандальними забудовами. За даними джерел, саме Столар став хрещеним батьком новонародженого. Появу мера на приватній події забудовників у розслідуванні вважають показовою. Сам Кличко в коментарі «Українській правді» заявив, що відвідав свято у вільний від роботи час. Проте автори розслідування наголошують: у будь-якій демократичній країні подібні зв’язки між політиками та бізнесом мали б суспільну вагу.

Громадськість роками висловлює обурення через хаотичну забудову Києва, непрозоре виділення землі, появу висоток і ТРЦ у густозаселених районах. Критики столичної влади наголошують, що мер має тісні зв’язки з людьми, які безпосередньо впливають на вигляд міста. Ці сумніви посилилися після того, як через 10 днів після святкування Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, ідеться не про покращення доступу, а про спорудження торгового центру. Згідно з інформацією спільноти «Пасажири Києва», виходи з метро можуть бути вбудовані в новий ТРЦ. Забудовником проєкту виступає компанія «Гротто», з якою раніше пов’язували Вадима Столара. Це викликає питання про можливі конфлікти інтересів, зокрема щодо зручності для пасажирів, безпеки та прозорості ухвалених рішень.

ЗМІ нагадують, що ТРЦ у столиці останніми роками з’являються майже на кожному вільному клаптику землі. Імена забудовників — ті самі. А близькі стосунки чиновників із цими особами часто залишаються «за кадром» — до появи розслідувань.

Питання, в чиїх інтересах ухвалюються рішення щодо забудови Києва, знову стало актуальним. Чи випадково хрестини перетворилися на символічну зустріч влади й великого будівельного бізнесу?

Рахункова палата обрала переможцем в тендері компанію з найдорожчою пропозицією

Закупівля Рахункової палати на майже 19 мільйонів гривень викликала підозри щодо її прозорості та можливих маніпуляцій. У січні 2025 року було оголошено тендер на послуги з обслуговування приміщень та прилеглої території, де участь взяли дві компанії: ТОВ “І Н В А Й Т” та ПП “Клінінг Про”. Пропозиція першої була на 2,7 мільйона гривень дешевшою, […]

The post Рахункова палата обрала переможцем в тендері компанію з найдорожчою пропозицією first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Одесі викрили наркокартель, що постачав психотропи по всій Україні та за кордон

Правоохоронці Одеси затримали п’ятьох учасників наркокартелю, серед яких неповнолітня дівчина, які займалися виготовленням та збутом особливо небезпечної психотропної речовини Альфа-PVP. Діяльність злочинців приносила мільйони гривень. За даними Національної поліції України, троє чоловіків орендували приватний будинок в Одесі, обладнали нарколабораторію та закупили реактиви і прекурсори. Дві дівчини допомагали збувати наркотик, маскуючи його у дитячих речах та […]

Децентралізація теплопостачання Києва: межі можливого та реальні виклики

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

Останні новини