На Київщині помічницю нотаріуса судитимуть за підробку понад 1500 документів

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

Ранок 6 квітня непоправно змінив картину безпеки в Україні. Росія влаштувала атаку з повітря і моря, випустивши крилаті ракети із бомбардувальників Ту-95, а також використовуючи "шахеди" та "калібри". Найбільш трагічна ситуація склалася в Харкові, де загинули щонайменше шість людей. Ніч стала періодом терору, коли "шахеди" нищили центральні регіони, а вже о 5 ранку ракети з Ту-95 накрили місто. Повітряні сили також повідомили про удари ракетами "Калібр" з кораблів Чорного моря.

Група ракет взяла курс на Україну з Чернігівщини, пролягла через Полтавщину та Черкащину, але раптово змінила напрямок на Київську область, де, на щастя, вдалося уникнути великих руйнувань. Проте, селище Макарів стало свідком пошкодження промислових об'єктів. Незважаючи на це, влада підкреслила відсутність жертв та постраждалих.

У Запоріжжі ситуація була не менш критичною, зі збоями у зв'язку та багатьма постраждалими. А вже вночі в Павлограді та Миколаєві надійшли сигнали про можливі нові удари "шахедів" і "калібрів". Важливою була інформація про наближення ракет до різних міст на Хмельниччині, Вінниччині та Черкащині.

Після 6 години ранку, коли було оголошено відбій тривоги, почалися відновлювальні роботи та оцінка збитків. Мер Харкова заявив про шалені руйнування, що залишили за собою багатоповерхівки, гуртожитки та інші будівлі. Сили оборони України здійснили успішні удари, збивши декілька крилатих ракет і запобігши додатковим руйнуванням.

У перших днях весни 21 березня Росія вчинила великий ракетний удар на Київ, що призвело до поранень 17 осіб, але всі ракети були збиті. Неспокійне весняне небо не припиняло турбувати жителів столиці та околиць, де руйнування охопило житлові будинки, дитячі садки та промислові споруди.

На наступний день, 22 березня, Росія вдарила по енергетичній інфраструктурі України у наймасштабнішій атаки за часів війни. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі зазнала значних пошкоджень, а Харків опинився у темряві. Процес відновлення електропостачання триває й донині. Несправності також торкнулися семи областей півдня та сходу України, зі смертельними наслідками у Хмельницькому та Запоріжжі.

У 24 березня Росія знову нанесла комбінований ракетний удар, охопивши Київ та Львівщину, де постраждали енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета залетіла на 39 секунд у Польщу. Газові сховища біля Стрия потрапили під особливий обстріл, а також вдарили по об’єктах у Львові та Бурштинській тепловій електростанції.

Після 25 березня настала 29-та, коли Росія вигнала населення українських областей зі своїми ракетами, "шахедами" та "кинджалами". Енергетичні об’єкти стали головними мішенями, а внаслідок атак були поранені кілька осіб. Удар тривав усю ніч, і лише добре організована оборонна система зуміла збити частину нападницьких ракет.

На 31 березня Росія застосувала свою тактику подвійного удару, вдаривши переважно по західним регіонам України, зокрема, біля Стрия, де підтвердилися жертви. Ряд атак охопив енергетичну інфраструктуру, призводячи до серйозних наслідків для енергопостачання та безпеки громадян.

У місяці квітні Росія продовжувала свої агресивні дії проти України, наносячи низку атак балістичними ракетами і "Шахедами" на Харків та Запоріжжя. 4 квітня у Харкові через удар загинули чотири людини, а під час наступного удару зазнали смертельних травм рятувальники. На 5 квітня Росія вибрала Запоріжжя як мішень для подвійного удару, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Попередньо, Росія вже протягом всієї зими здійснювала масовані комбіновані ракетні атаки, але зупинилася з цією тактикою з 15 лютого, віддавши перевагу точковим ударам по різних містах сходу та півдня України.

Влада постійно фіксує та документує руйнування, нанесені об'єктам, зокрема Бурштинській тепловій електростанції. Ці напади не тільки призводять до втрат людських життів, а й серйозно підривають економіку та інфраструктуру країни.

Українська влада разом з міжнародними партнерами продовжує намагатися забезпечити безпеку та захист населення від агресії з боку Росії, вживаючи всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності та безпеки на території країни.

У світлі останніх подій важливо підкреслити загострення ситуації на сході України та агресивну поведінку Російської Федерації. Атаки балістичними ракетами та "Шахедами" у Харкові та Запоріжжі, які призвели до серйозних людських втрат і руйнувань інфраструктури, є прикладом нестримної агресії сусідньої держави.

Зазначена стаття ще раз підкреслює важливість міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення безпеки та захисту України від агресивних дій Росії. Також вона викликає необхідність продовження міжнародних зусиль для зупинення агресії та відновлення миру та стабільності в регіоні.

Україна продовжуватиме вживати всі можливі заходи для захисту свого народу та територіальної цілісності.

Затримка у поставках винищувачів F-16 для України стає головною проблемою, і за даними Офісу Президента, тепер очікується, що перші літаки прибудуть восени. Партнери України не виконали свої обіцянки, що викликає незадоволення уряду. Наприклад, поставка від Данії затримується на півроку. Українські пілоти проходять підготовку у різних країнах, включаючи Данію, де наразі навчається шість пілотів. Раніше Норвегія передала Данії два винищувачі для навчання українських пілотів. У цьому контексті важливо забезпечити успішну підготовку українських пілотів та створення необхідної логістики для ефективного обслуговування літаків F-16 в Україні.

Затримки у поставках винищувачів F-16 до України є серйозною проблемою, оскільки всі обіцянки наших партнерів про надходження літаків до кінця 2023 року залишаються невиконаними. Уряд висловлює незадоволення з приводу цієї ситуації, адже затримки породжують певні труднощі у військовій стратегії та готовності. Особливо важливо вирішити питання успішної підготовки українських пілотів та забезпечення ефективного обслуговування літаків у майбутньому.