На Львівщині затримано посадовця, підозрюваного у схемі незаконного заволодіння землею біля курорту Східниця

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Подальший перебіг війни спрогнозувати важко, але поки що ЗСУ демонструють «прекрасну стратегію», заявив генерал Крістофер Каволі.

«Один із викликів, який ми бачимо, і один із найбільших уроків, які, на мою думку, ми можемо винести з війни в Україні, полягає в тому, що в сучасних війнах ви або перемагаєте швидко, або на вас чекає довга робота, сповнена непередбачуваних поворотів. І це те, де ми перебуваємо зараз, – наводить слова генерала «Голос Америки».

Він вважає, що подальший перебіг війни залежатиме від здатності накопичувати «якісну силу швидше і скористатися цим, поки є вікно можливостей».

Каволі каже, що саме генерацією сили займається Україна останніми місяцями, стоячи в обороні, і це «відмінна стратегія, питання тільки продовження її виконання». Також «генерація сили» залежить від допомоги Заходу, якої потрібно більше, ніж вважалося на початку війни.

Каволі також дав зрозуміти, що після закінчення війни в Україні Росія продовжить посилюватися, а влада там не зміниться.

«Наприкінці конфлікту в Україні, як би він не закінчився, ми матимемо дуже велику проблему з Росією. Ми отримаємо ситуацію, коли Росія відновлює свої сили, розташовуючись на кордонах НАТО, і її очолять переважно ті ж самі люди, що й зараз, і яка переконана, що ми – супротивник, і навіть дуже сильно розлючена», – каже генерал.

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

10 жовтня Київ став об'єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

В Україні кількість незареєстрованої вогнепальної зброї серед цивільного населення досягає приблизно п’яти мільйонів одиниць. Таку оцінку надають представники Консультативної місії ЄС, які відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення кількість необлікованих стволів зросла майже утричі. Це явище свідчить про суттєві зміни у поведінці громадян, адже багато людей прагнуть захистити себе та свої домівки у непростий воєнний період.

Наслідки такого зростання є комплексними. Поруч із підвищеним рівнем самозахисту, збільшення кількості незареєстрованої зброї підвищує ризики її незаконного використання, контрабанди або залучення до кримінальної діяльності. У державних структурах зазначають, що контроль за обігом зброї у воєнний час значно ускладнений, а відсутність повної реєстрації ускладнює статистичний та аналітичний моніторинг.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

Кабінет Міністрів прийняв важливе рішення щодо підтримки вітчизняного виробництва шляхом запуску національної програми "Зроблено в Україні". Згідно з цим рішенням, українські підприємства отримали можливість безкоштовного використання торговельної марки "Зроблено в Україні", що засвідчує походження їхньої продукції. Ця ініціатива підтверджена Урядовою постановою № 197, яка також передбачає державну реєстрацію цієї марки та розроблення технічного стандарту для її використання.

Уряд також вирішив впровадити національну платформу "Зроблено в Україні" та затвердити знак маркування "Зроблено в Україні", що сприятиме популяризації вітчизняних товарів та послуг. Очікується, що ці кроки сприятимуть зростанню споживчого попиту на українську продукцію, створенню нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету. Програма також передбачає можливість часткової компенсації для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

Уряд акцентує на тому, що ця ініціатива не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає стимули для розвитку українських підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це важливий крок для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва, що є пріоритетом для уряду. Програма "Зроблено в Україні" є новим засобом взаємодії держави і бізнесу, спрямованим на відновлення та розвиток підприємництва в Україні.

• Український уряд запустив національну програму "Зроблено в Україні" з метою підтримки вітчизняного виробництва.

• Згідно з цією програмою, підприємства мають право безкоштовно використовувати торговельну марку "Зроблено в Україні".

• Уряд також затвердив зображення торговельної марки і розпочав процедуру державної реєстрації цієї марки.

• Очікується, що програма "Зроблено в Україні" сприятиме зростанню споживчого попиту на українську продукцію та створенню нових робочих місць.

• Уряд також планує запустити національну платформу "Зроблено в Україні" та надати часткову компенсацію для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

• Програма "Зроблено в Україні" є важливим кроком для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва в Україні.