На Закарпатті депутата підозрюють у торгівлі нелегальними електронними сигаретами

Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.