Наближається Хвиля Перемін: Зміни в Складі Верховної Ради на Найближчому Горизонті

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки "сірим" схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

У Миколаєві постачальник харчових продуктів для шкіл ТОВ «Просеко 8» опинився під підозрою через організацію тендеру з ознаками змови та виявлення у продукції кишкової палички. Розслідування ведуть правоохоронні органи спільно з Державною аудиторською службою, перевіряючи дотримання законодавства та стандартів безпеки харчових продуктів.

За даними документів Prozorro, ТОВ «Просеко 8», ФОП Камашева Тетяна Федорівна та ТОВ «Насолода РК» під час підготовки тендеру надали комерційні пропозиції замовнику – комунальному виробничому підприємству, що відповідає за організацію харчування у навчальних закладах Миколаївської міської ради. Ці пропозиції були враховані при розрахунку очікуваної вартості закупівлі, що викликало підозри щодо можливого узгодження дій учасників тендеру з метою впливу на підсумковий результат.

Виявилось, що всі три компанії мають тісні зв’язки з головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою. Єдиним учасником торгів стало ТОВ «Просеко 8», яке отримало підряд із символічною знижкою 0,05% від очікуваної вартості.

Журналісти встановили такі зв’язки:

власниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва раніше працювала у закладах харчування родини Ременнікової;

ФОП Камашева Тетяна Федорівна пов’язана спільним телефоном із рядом ФОП та компаній із оточення Ременнікової;

ТОВ «Насолода РК» належить Ользі Крашенінніковій, номер телефону якої теж пов’язаний із підприємствами Ременнікової.

На початку грудня Державна аудиторська служба розпочала моніторинг тендеру, однак документи по ньому у системі Prozorro досі не опубліковані.

Наприкінці грудня правоохоронці вручили підозри організаторам кейтерингу для шкіл Миколаєва. Під час обшуків у зразках продукції було виявлено кишкову паличку. Підозри отримали:

керівниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва;

виконувач обов’язків директора комунального виробничого підприємства Петро Вашеняк.

Слідчі дії тривають, правоохоронці перевіряють усі зв’язки та можливу змову учасників тендеру.