НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення ексзаступника генпрокурора Вербицького

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Позиція нового прем’єра Великої Британії, Кіра Стармера, відрізняється від політики попереднього уряду Ріші Сунака. Київ, зокрема, виражає незадоволення відсутністю підтримки у вигляді нових поставок Storm Shadow, що, за словами українських дипломатів, робить візит Стармера до Києва малозмістовним, якщо не буде досягнуто домовленостей про поповнення запасів цієї важливої зброї.

“Стармер не дає нам далекобійну зброю. Ситуація не така, як за часів прем’єрства Ріші Сунака. Відносини погіршилися”, – зазначають джерела в ОП, додаючи, що якщо британський прем’єр не пообіцяє покращення підтримки, його візит може бути сприйнятий як формальний жест, що не має реального впливу на ситуацію на фронті.

Наразі невизначеність у позиції Британії ставить під питання, чи зможе уряд Стармера здійснити враження на Київ і відновити рівень довіри, який був під час попереднього уряду.

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.