Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель розповів про затримання членів наркосиндикату “Двадцатівські”

Обговорення особистого життя акторки Наталки Денисенко продовжує привертати увагу шанувальників і користувачів соцмереж. Після її емоційного допису, в якому вона відреагувала на ситуацію, пов’язану з нинішніми стосунками та минулим шлюбом з Олександром Федінчиком, хвиля коментарів стала ще інтенсивнішою. Частина аудиторії висловлювала підтримку, інші — критику, що лише посилило резонанс навколо публікації.

Неочікуваним і водночас показовим моментом стала поява під дописом Юрія Савранського — актора і моделі, з яким Денисенко нині пов’язують романтичні стосунки. Він публічно звернувся до акторки, залишивши лаконічне, але емоційно насичене повідомлення зі словами підтримки та зізнанням у почуттях. Цей коментар одразу привернув увагу читачів і став однією з найобговорюваніших реплік під постом.

Сам пост Денисенко став реакцією на слова акторки Ксенії Мішиної, яка заявила, що її колега нібито оббріхує Федінчика та поводиться непорядно. Після цього в соцмережах розгорнулася хвиля хейту, на яку Денисенко вирішила відповісти жорстко й емоційно. Вона заявила, що нікому нічого не винна, має право жити так, як вважає за потрібне, і відмовляється приймати образи на свою адресу.

«Витримуйте мою долю! Я нікому нічого не винна. Моє життя — мої правила. Ваші слова — це те, що виривається з вас. До мене це не має відношення», — написала акторка. У своєму зверненні вона підкреслила, що не дозволить себе принижувати й відтепер обиратиме, як реагувати на будь-які звинувачення.

У соцмережах реакції на її допис виявилися полярними: від підтримки до критики, яку підсилює публічна заява Мішиної. На цьому тлі коментар Савранського став чи не першим прямим жестом підтримки акторці з боку її нового партнера.

Скандал, який розпочався з обговорення шлюбу Денисенко та Федінчика, переріс у ширшу публічну дискусію про особисті кордони, поведінку артистів і межі моралі у соцмережах. Водночас сама Денисенко наголошує, що має свою правду, а її життя не є об’єктом для чужих суджень.

Експерти автомобільної галузі відзначають, що такий сплеск попиту є типовою реакцією споживачів на очікувані зміни в оподаткуванні. Громадяни намагаються придбати автомобілі до можливого підвищення цін, яке може статися після впровадження нового податку.

Як повідомляє AUTO-Consulting, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дистриб’юторів (ВААІД) Олег Назаренко підтвердив, що українці масово звертаються до автосалонів та придбають наявні автомобілі перед прийняттям відповідного закону.

Українці за кілька днів скупили всі автомобілі, виставлені в салонах, після внесення урядом законопроєкту про введення нового податку в 15%.

Нагадаємо, у четвер уряд вніс до Ради законопроєкт №11416, який передбачає введення 15% військового збору під час купівлі (першої реєстрації) авто та інших додаткових податків.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Очільник Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Віктор Микита наразі опинився під мікроскопом уваги, особливо після витоку інформації про його можливе призначення на посаду заступника керівника Офісу президента Володимира Зеленського. Політолог Олексій Курпас висловив серйозні застереження стосовно цього можливого кадрового рішення, наголошуючи на численних корупційних схемах та потенційно небезпечних зв'язках Микити з пропутінською Угорщиною.

Висвітлення таких потенційних кадрових змін викликає серйозне занепокоєння серед громадськості та експертної громадськості. Це може мати негативний вплив на діяльність Офісу президента та загальний імідж влади. Зважаючи на високий рівень довіри, який повинна мати влада, важливо, щоб усі кадрові рішення були обґрунтовані й транспарентні, а також враховували можливі наслідки для національних інтересів та безпеки країни.

Микита повинен бути підданий ретельному аналізу та перевірці, щоб уникнути будь-яких спекуляцій та забезпечити високий стандарт інтегрітету в органах влади. Надзвичайно важливо, щоб призначення осіб на відповідальні посади відбувалося на підставі їхньої компетенції, професійності та відданості національним інтересам, а не на підставі політичних чи особистих поглядів. Врахування таких факторів допоможе зберегти довіру громадськості та зміцнити демократичні цінності в Україні.

«Чи нормально, коли на важливій посаді в ОП під час війни працюватиме людина, яка фактично залежна від пропутінської Угорщини? Відповідь очевидна — ні», — наголошує Олексій Курпас.

Він додає, що за інформацією ЗМІ, багато членів родини Микити нібито отримали угорські паспорти. Це, зокрема, нинішня дружина Вікторія, донька Анастасія, брат дружини — Олександр Бенедик та колишня дружина — Людмила. А сам Микита має орден від антиукраїнського міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

«Тоді цей фанат путіна публічно похвалив голову Закарпатської ОВА за роботу з місцевими угорцями. Більше того, в Угорщині активно розвивається бізнес (складські приміщення), яким, за даними ЗМІ, формально володіють підставні особи, але реально — Микита та відомий контрабандист, на якого накладені санкції РНБО, Валерій Пересоляк», — заявляє Курпас.

Експерт також пригадав Микиті скандальну заяву за тиждень до початку повномасштабного вторгнення росії. Тоді на святкування Дня єдності очільник Закарпаття сказав, що «населення росії — це наші брати».

«Виникає питання: чи потрібна на Банковій людина з таким негативним шлейфом? Бо навряд чи громадяни росії, контрабандисти та угорське лобі з близького оточення Микити допоможуть йому приймати правильні проукраїнські рішення на посаді заступника керівника Офісу. Та й хотілося б дізнатися, чи й досі він вважає росіян нашими братами?» — зазначає Курпас.

На його думку, не менш цікавим є також оточення нового потенційного співробітника Офісу президента Зеленського.

«За інформацією журналістів-розслідувачів, радником Микити є такий собі Павло Ігорович Котик, який має російський паспорт та російський індивідуальний податковий номер. Це інформація з російських реєстрів. До повномасштабного вторгнення пан Котик не приховував своїх тісних зв’язків з рф: публікував фото на червоній площі, а з днем народження його у соцмережах вітали співробітники групи компаній «Русская охрана», — написав Курпас.

Він додав, що, за інформацією з різних джерел, Віктор Микита майже 20 років працював на різних посадах в СБУ та відзначився активною «боротьбою» із контрабандними схемами на митниці.

«Через це серед колег отримав прізвисько «Микита — буси». І мова тут не про прикраси, а про мікроавтобуси, з яких щоденно збирали кеш. Окрім того, місцеві ЗМІ писали, що Микита займався також контрабандою цигарок до ЄС та ввозом в Україну сірої техніки «Apple», — зазначає політолог, додаючи, що раніше Микиту називали «смотрящім» за усією Закарпатською митницею, пишуть місцеві журналісти.