Наталія Могилевська відкриває нову сторінку особистого життя на сцені Палацу “Україна”

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як повідомляється, сьогодні Шольц зустрінеться з Президентом Володимиром Зеленським.

Він прибув до столиці України рано вранці нічним потягом і сказав після прибуття:

“Уже понад 1000 днів Україна героїчно захищається від безжальної російської агресії”.

Своїм візитом федеральний канцлер хоче висловити свою солідарність і дати зрозуміти, що Німеччина залишиться “найсильнішим прихильником України в Європі, пише Tagesschau.

Зазначаєтсья, що це вже друга поїздка канцлера Олафа Шольца в Україну від початку російської війни. До цього Шольц був у Києві у червні 2022 року.

Німеччина виділить 650 мільйонів євро допомоги України, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц.

За словами Шольца, цю допомогу доставлять вже в грудні цього року.

Німеччина залишатиметься найсильнішим прихильником України в Європі. На зустрічі з Зеленським я оголошу про подальшу поставку оборонного обладнання на суму 650 мільйонів євро, яка відбудеться в грудні

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.