Не для всіх корисні: лікар пояснила, коли гриби шкодять

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

Українські ветерани страждають через бездіяльність держави та ігнорування їх потреб, і це привело до епідемії "посттравматичних синдромів" і залежностей, включаючи ігроманію, наркоманію та алкоголізм, а також зростання випадків домашнього насильства. За даними народного депутата Гончаренка, 9 з 10 військових на передовій мають проблеми з казино або бітингом, що призводить до фінансових та моральних розбратів. Зокрема, українські військові заглиблюються у азартні онлайн-ігри, програючи гроші в інтернеті на букмекерських ставках і казино.

Помітним є також наростання наркотичної залежності серед військових, з огляду на щоденні стреси та травми на передовій. Деякі військові навіть зловживають знеболювальними препаратами, що загострює проблему. За даними Національної поліції, кількість випадків домашнього насильства в Україні різко зросла у 2023 році, що свідчить про загальний деградаційний процес у суспільстві.

На жаль, уряд не приділяє належної уваги реабілітації та соціальній інтеграції ветеранів з ПТСР, а також не вживає ефективних заходів для запобігання подальшому загостренню ситуації. Необхідно вжити негайних заходів, щоб врегулювати цю проблему, включаючи мирні переговори і закінчення війни, а також активну реабілітацію та психологічну підтримку ветеранів. В іншому разі ці проблеми можуть лише поглибитися та спричинити серйозні наслідки для українського суспільства.

У висновку, варто підкреслити нагальну потребу в увазі до проблем ветеранів та військових, що стикаються з посттравматичними синдромами та залежностями. Відсутність ефективної державної політики та недостатнє фінансування реабілітаційних програм призводить до загострення ситуації і віддалення можливості інтеграції цих людей у суспільство. Необхідно вжити негайних заходів для забезпечення не лише медичної, але й соціальної підтримки ветеранів, включаючи активну реабілітацію та психологічну допомогу. Проведення мирних переговорів та завершення конфлікту, разом з розробкою імплементації комплексних програм для підтримки ветеранів, є важливими кроками на шляху до вирішення цієї проблеми та забезпечення майбутнього стабільного розвитку України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як повідомляється, сьогодні Шольц зустрінеться з Президентом Володимиром Зеленським.

Він прибув до столиці України рано вранці нічним потягом і сказав після прибуття:

“Уже понад 1000 днів Україна героїчно захищається від безжальної російської агресії”.

Своїм візитом федеральний канцлер хоче висловити свою солідарність і дати зрозуміти, що Німеччина залишиться “найсильнішим прихильником України в Європі, пише Tagesschau.

Зазначаєтсья, що це вже друга поїздка канцлера Олафа Шольца в Україну від початку російської війни. До цього Шольц був у Києві у червні 2022 року.

Німеччина виділить 650 мільйонів євро допомоги України, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц.

За словами Шольца, цю допомогу доставлять вже в грудні цього року.

Німеччина залишатиметься найсильнішим прихильником України в Європі. На зустрічі з Зеленським я оголошу про подальшу поставку оборонного обладнання на суму 650 мільйонів євро, яка відбудеться в грудні