Німецьке Міноборони скасує дозвіл на виїзд чоловіків за кордон

Коли люди об’єднуються навколо спільної мети, народжується особлива енергія, здатна долати труднощі, руйнувати бар’єри й створювати нові можливості. Спільна мета — це не просто узгоджений план дій, а глибоке внутрішнє переконання кожного учасника в тому, що його внесок має значення. Саме з цього відчуття значущості починається справжня співпраця.

Єдність не виникає випадково. Вона формується через довіру, відкритість і готовність чути одне одного. Коли люди мають змогу висловлювати власні ідеї без страху бути осудженими, з’являється простір для творчості. У такому середовищі народжуються рішення, які були б неможливими в умовах конкуренції чи байдужості. Спільна праця перестає бути обов’язком — вона стає натхненням.

За даними слідства, упродовж 2023–2024 років посадовець систематично вносив до електронних декларацій недостовірні відомості. Зокрема, він не зазначив реальну вартість належної йому нерухомості та транспортних засобів, а також не задекларував майно на загальну суму понад 4 мільйони гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Вознесенського районного управління поліції. Наразі матеріали справи передані до суду.

Дії депутата кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає штраф до 102 тисяч гривень, громадські роботи або обмеження волі на строк до двох років із можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Остаточне рішення у справі ухвалить суд.

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

Високий суд Англії ухвалив рішення, яке стало однією з найгучніших фінансових подій року: колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають відшкодувати близько трьох мільярдів доларів збитків і судових витрат. Ця сума охоплює як самі втрати, так і витрати на багаторічний судовий процес, що став символом боротьби українського банку за справедливість на міжнародному рівні.

Суд визнав бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство, яке відбулося ще до націоналізації ПриватБанку у 2016 році. За матеріалами справи, через складну мережу фіктивних компаній із банку було виведено мільярди доларів. Рішення англійського суду є принциповим прецедентом не лише для України, а й для всього міжнародного фінансового середовища, адже воно демонструє, що навіть найбільш впливові бізнес-групи не захищені від відповідальності.

Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.