Нова стратегія РФ: атака на українську енергетику через зміну тактики

Іноземні ЗМІ повідомили про передачу Іраном Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar. Журналіст Денис Попович розглядає можливі загрози, що несе ця зброя, і закликає до уважного аналізу ситуації. Новина про передачу 400 іранських балістичних ракет РФ є найбільш тривожною інформацією останніх місяців. Для належного розуміння ситуації необхідно враховувати, що для збиття цієї кількості ракет потрібно багато зенітних ракет. Навіть якщо у наявності є велика кількість зенітних ракет МІМ 104 для ЗРК Patriot, існує проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar, що ускладнює їх перехоплення. Це може призвести до серйозних проблем, навіть для ППО Києва. Точність іранських ракет також може бути високою, що поглиблює загрозу. У таких обставинах ситуація стає надзвичайно напруженою.

• Передача Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar від Ірану є тривожним сигналом і створює серйозні загрози для безпеки регіону.

• Навіть за наявності достатньої кількості зенітних ракет для перехоплення, проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar ускладнює ефективність систем протиповітряної оборони.

• Точність іранських ракет може бути високою, що збільшує загрозу для об'єктів на землі та систем ППО.

• Ситуація вимагає уважного аналізу та дієвих заходів для забезпечення безпеки регіону та захисту населення від можливих загроз.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося у центрі уваги після заяви голови Центрального антикорупційного бюро Віталія Шабуніна про можливу причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до витоку інформації. У повідомленні, опублікованому на Facebook, Шабунін висловив підозру, що Кривонос міг передавати конфіденційну інформацію голові правління НАК "Нафтогаз" Олексію Чернишову.

Ця заява викликала широкий резонанс у суспільстві та серед політичних діячів, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні. Віталій Шабунін наголосив на необхідності ретельного розслідування цих обвинувачень для відновлення довіри до антикорупційних органів.

Семен Кривонос, у свою чергу, відкинув усі звинувачення і заявив про свою готовність співпрацювати зі слідством для з'ясування всіх обставин справи. Він наголосив на важливості збереження незалежності НАБУ та зазначив, що подібні звинувачення можуть мати політичний підтекст і бути спробою дискредитації антикорупційного бюро.

Громадськість очікує на офіційну реакцію та коментарі з боку інших державних органів та інституцій. Поки триває розслідування, експерти зазначають, що ця ситуація може мати серйозні наслідки для всієї антикорупційної стратегії України та вплинути на міжнародну репутацію країни у сфері боротьби з корупцією.

Незважаючи на ці звинувачення, НАБУ продовжує свою роботу з розслідування корупційних справ та надає звіти про свою діяльність громадськості. Важливо, щоб усі сторони доклали зусиль для забезпечення прозорості та об'єктивності у цьому процесі, адже від цього залежить довіра громадян до державних інституцій та успіх антикорупційних реформ в Україні.

За словами Шабуніна, таку поведінку директора НАБУ можна пояснити тим, що “до витоків інформації з Бюро причетний не тільки заступник директора Гізо Углава, але й сам Кривонос”.

“Інакше б як сильний керівник директор НАБУ мав би впевнено відповідати про те, що відбувається у його установі. Нагадую, що лише після звернення ЦПК Кривонос таки розпочав службове розслідування за фактами неетичної поведінки Углави та інших співробітників Бюро.

При цьому директор НАБУ продовжує маніпулювати, змішуючи службове і досудове розслідування. Службове – можна провести за тиждень, і за його результатами звільнити Углаву. Досудове – триватиме роками зі збереженням Углавою посади.

Кривонос продовжує рятувати Гізо Углаву від звільнення за злиття інформацію Голику. І вже здається, що проблема не тільки в Углаві, а й конкретно в Кривоносі”, – підсумував очільник ЦПК.

Раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національною поліцією проводить обшуки в НАБУ.

Згодом в САП прокоментували інформацію про проведення обшуку в одного із співробітників НАБУ. Та зазначили, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ не проводилося. Обшук здійснювався виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ – детектива одного з підрозділів.

Антикорупційний суд дозволив САП провести обшуки в ексголови Броварської РДА Біркадзе в рамках справи про розголошення даних досудового розслідування детективом НАБУ.

Згодом Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації.

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання Комітету, де обговорюватимуть злив інформації з Бюро.

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.