П’ятниця, 16 Січня, 2026

Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи

Важливі новини

Українські дрони вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї: нові виміри конфлікту

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.

В Україні обмежили захмарні пенсії чиновників

У 2025 році Україна зробила черговий крок до справедливого розподілу державних коштів, запровадивши обмеження на максимальний розмір пенсій. Це рішення закріплено в державному бюджеті та передбачає зниження пенсій, які перевищують встановлені межі: 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, або в чотири рази більше за середню пенсію по країні. Зміни спрямовані на пенсії, які сягають 60, […]

The post В Україні обмежили захмарні пенсії чиновників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Майже 1,5 мільярда втрачено: Екс-посадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Вашингтон і Київ мають серйозні розбіжності щодо мирної угоди — CNN

Між Україною та Сполученими Штатами виникли серйозні розбіжності стосовно умов можливої угоди про припинення війни. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела, близькі до українського уряду. Ключовими спірними моментами є гарантії безпеки та питання статусу Криму. Українська сторона наполягає на отриманні гарантій безпеки не лише від європейських партнерів, але й від США. Натомість у […]

Чому зимовий апетит посилюється: природні механізми та приховані тригери сезонного голоду

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готують до другого читання, але антикорупційні органи вже б’ють на сполох. У документі виявили низку правок, які можуть ускладнити боротьбу з незаконним збагаченням та зробити моніторинг активів чиновників формальністю.

Попри те, що профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, депутати можуть спробувати “протягнути” їх під час голосування в залі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та саме АРМА вже виступили категорично проти цих змін, наголошуючи на тому, що вони можуть серйозно послабити антикорупційні механізми.

Серед ключових правок, які викликали резонанс, є зміни у моніторингу способу життя державних посадовців.

Якщо парламент підтримає ці правки, НАЗК втратить можливість перевіряти майно чиновників, яке вже фігурувало у попередніх перевірках. Тобто якщо після першої перевірки з’являться нові докази про занижену вартість активів чи фіктивні угоди, довести незаконне збагачення буде практично неможливо.

Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що це відкриє шпарину для приховування нерухомості, автомобілів і готівкових активів, оскільки НАЗК зможе повторно перевіряти лише ті дані, які підтверджені судовим вироком.

Також є правка, що забороняє перевіряти активи, придбані посадовцем або його сім’єю до призначення на державну службу. Це дозволить легалізувати раніше приховані статки, які нібито “належали” чиновнику ще до його кар’єри в органах влади.

Ще один суперечливий блок правок (889, 890, 892) передбачає, що відомості в деклараціях мають заповнюватися автоматично із державних реєстрів, а сам декларант не зобов’язаний перевіряти їх точність.

Тобто якщо в електронній декларації з’являться неточності або якщо у державних реєстрах просто немає інформації про певні активи, чиновник не буде нести жодної відповідальності.

НАЗК застерігає, що це зруйнує всю систему електронного декларування, адже головним джерелом інформації про власність є не реєстри, а первинні документи. Наприклад, якщо квартира була отримана ще у 90-х роках, а відомостей про неї немає у сучасних базах даних, її можна легко приховати від декларування.

АРМА та НАЗК відкрито розкритикували спроби “заховати” ці правки у законопроєкті. Голова АРМА Олена Дума заявила, що документ містить норми, які загрожують ефективності антикорупційних механізмів і не мають жодного відношення до реформи АРМА.

За словами представників НАЗК, нові зміни фактично знищують інструмент моніторингу способу життя чиновників, що дозволило агентству передати до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 61 справу на суму понад 231 млн грн.

Загалом, сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки цьому механізму, перевищує 1,5 млрд грн. Якщо парламент ухвалить спірні правки, подібні розслідування стануть неможливими.

Центр протидії корупції вказує на те, що серед головних лобістів змін – народний депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко. Антикорупціонери побоюються, що під час голосування ці та інші “шкідливі” норми можуть бути внесені прямо в сесійній залі без попереднього обговорення.

Небезпека полягає у тому, що формально законопроєкт спрямований на реформу АРМА в межах зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Facility). Але разом із необхідними змінами туди намагаються додати норми, які послаблюють боротьбу з корупцією.

Якщо ці зміни ухвалять, це може призвести до зупинки розслідувань корупції на найвищому рівні та створення нових лазівок для чиновників, які хочуть приховати незаконні активи.

The post Нові правки до закону допоможуть чиновникам приховувати незаконні активи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини