Обмеження на будівництво на сільгоспземлях: що дозволено, а що під забороною

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Сьогодні православна церква вшановує пам'ять пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського, що стало важливою духовною подією для віруючих. Цей день не лише заповнений символікою і глибокими релігійними змістами, але й є особливим часом для очищення душі, зміцнення віри та залучення божественної благодаті. Вважається, що в цей день розкривається особлива енергетика, яка має великий вплив на внутрішній стан людини, особливо жінок, допомагаючи їм знайти гармонію, спокій і внутрішню силу.

Пророк Осія жив у VIII столітті до н.е. у Північному Ізраїльському царстві, і його життя стало алегорією відносин між Богом і людством. Його шлюб з жінкою на ім'я Гомер став символом Божої терпимості та безмежної любові до людей, навіть коли вони відверталися від нього і зверталися до неправедних шляхів. Осія, незважаючи на зраду своєї дружини, прощав її, що символізувало любов і милосердя Бога до грішного світу.

Преподобномученик Андрій народився в Дамаску близько 660 року. З дитинства він був німим, але після першого Причастя чудесно заговорив. Його шлях — це приклад духовної стійкості: суворе монаше життя, глибоке вивчення Святого Письма та безстрашний виступ проти іконоборства, який завершився мученицькою смертю. Найвідомішим його творінням став Великий покаянний канон — молитва глибокого очищення душі.

З давніх-давен цей день уважно спостерігали:

Якщо 17 жовтня випадає сніг — через 40 днів настане люта зима.

Тепло — зима буде м’якою.

Хмари — до затяжних дощів.

Ці природні знаки допомагали селянам готуватися до зимового сезону, правильно планувати роботи та берегти врожай.

У народній традиції 17 жовтня вважається особливим днем для жінок. Їм радять:

Відмовитися від тяжкої роботи та присвятити час відпочинку, щоб зберегти здоров’я та душевну рівновагу.

Зробити три добрі справи — допомогти сусідам, пригостити рідних або нагодувати безпритульних тварин.Ці прості дії вважаються духовним інвестицією, що відкриває шлях до сімейної гармонії та матеріального достатку.

За народними віруваннями, цього дня слід уникати:

Далеких подорожей.

Позичання або прийняття грошей у борг.

Початку нових справ або ділових ініціатив.

Поширення планів — задумане може не здійснитися.

Ці застереження пов’язані з енергетикою дня, коли краще зупинитися, оглянутися назад і подумати про духовне, а не про матеріальне.

У селищі Ворохта, відомому гірськолижному курорті Івано-Франківської області, нещодавно відбулися події, які привернули увагу громадськості та викликали дискусію щодо методів роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Згідно з інформацією, отриманою від Івано-Франківського ТЦК та СП, на в’їзді до Ворохти був встановлений блокпост, де здійснювалася перевірка документів у військовозобов’язаних. Це викликало негативну реакцію місцевих мешканців, які скаржилися на зменшення потоку туристів через цей захід.

У той же час, сьогодні в місті почався конфлікт, коли місцеві жителі атакували військовослужбовця ТЦК та пошкодили його автомобіль. Внаслідок цього військовослужбовець отримав поранення, захищаючи своїх колег. Цей інцидент було зафіксовано та засуджено.

Хоча блокпост у Ворохті був прибраний, працівники ТЦК зазначили, що продовжать перевіряти документи військовозобов’язаних, виконуючи свої обов’язки згідно з чинним законодавством.