Офіс Президента готується до переговорів з Трампом

В українських правоохоронних органах повідомили про викриття 35-річної громадянки Білорусі, яка діяла на користь білоруського КДБ. Жінка тривалий час маскувала свою діяльність під журналістську роботу та намагалася встановити контакти з одним із підрозділів української військової розвідки.

За інформацією слідства, затримана збирала розвідувальні дані та проводила операції з прихованого отримання конфіденційної інформації про українські військові структури. Правоохоронці відзначають, що її дії могли завдати серйозної шкоди національній безпеці України, оскільки вона мала намір передавати отримані матеріали білоруським спецслужбам.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

З 2025 року українці, які отримують дохід через цифрові платформи, такі як таксі, доставка, оренда нерухомості або транспорту, а також продаж товарів онлайн, повинні бути готові до змін у податковому законодавстві. Законопроєкт №14025 передбачає важливі зміни, спрямовані на інтеграцію української податкової системи з міжнародними стандартами обміну даними про доходи. Це стане важливим кроком у забезпеченні прозорості та ефективності фінансових взаємодій в Україні, а також узгодженості з європейськими вимогами.

Основна мета нових правил — забезпечити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, що включають широкий спектр діяльності. Зокрема, це стосується оренди нерухомості (як житлової, так і нежитлової), надання паркувальних місць, а також оренди транспортних засобів. Крім того, під оподаткування потрапляє продаж товарів через онлайн-майданчики та надання особистих послуг, що здійснюються через інтернет-платформи. Згідно з новим законодавством, навіть незначні доходи, отримані таким чином, повинні будуть декларуватись і підлягати обов'язковому оподаткуванню.

За чинним законодавством фізичні особи повинні відкривати ФОП або сплачувати податок з усього доходу за ставкою 18% плюс 5% військового збору. Новий законопроєкт пропонує знизити податки до 5% та спростити процес оподаткування: платіжна платформа зможе автоматично обчислювати та перераховувати податок, звільняючи фізичну особу від подання податкових декларацій.

Пільги поширюватимуться на резидентів, які досягли 18 років, мають рахунок для здійснення звітних операцій, не продають підакцизні товари, не використовують найману працю та не є самозайнятими. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року.

Фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро, звільняються від сплати податків. Експерти зазначають, що законопроєкт №14025 спростить роботу тисяч українців, зменшить податковий тиск та забезпечить легальний облік доходів відповідно до міжнародних зобов’язань України перед МВФ та норм ЄС.

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.