Офіс Президента шукає нові шляхи організації міжнародних турне для Зеленського

Згідно зі змінами, які внесено до закону про мобілізацію, прикордонники, які працюють на пунктах пропуску, будуть проводити перевірку наявності військово-облікового документу у певних категорій чоловіків. Про це повідомив речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко. Згідно з вимогами українського законодавства, чоловіки віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації мають мати при собі військово-обліковий документ разом з особистим документом і пред’являти їх на вимогу прикордонників. Перевірка військово-облікового документу стосуватиметься таких категорій чоловіків:

Ці нововведення не стосуватимуться певних категорій громадян, які зазначені в окремих пунктах Правил перетину державного кордону. Серед них особи з інвалідністю, супроводжуючі особи з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також працівники різних галузей транспорту тощо. Демченко рекомендує заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову та внести інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

• Згідно з оновленим законодавством про мобілізацію, військово-обліковий документ стає обов’язковим для чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації при перетині кордону.

• Прикордонники на пунктах пропуску будуть проводити перевірку наявності цього документу у відповідних категорій чоловіків.

• Деякі категорії громадян, такі як особи з інвалідністю та їх супроводжуючі, а також працівники різних галузей транспорту, будуть звільнені від цієї вимоги.

• Рекомендується заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову, а також вносити інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

У державному підприємстві «Ліси України» провели семінар з нагоди Дня працівників лісового господарства. Захід очолив Юрій Болоховець — посадовець, якому нещодавно вручили підозру у незаконному збагаченні. Попри те, що він уже побував у слідчому ізоляторі, подія пройшла у типовому для державної системи форматі: з урочистими грамотами, відзнаками та офіційними подяками.

Проте святкової атмосфери не було. Чиновники та народні депутати демонстративно проігнорували подію, розуміючи, що фотографії поруч із «королем лісових схем» можуть коштувати політичної репутації.

За офіційними даними слідства, Болоховець фігурує у справі про незаконне набуття активів на понад 10,4 млн грн, що суттєво перевищує його офіційні доходи. Зокрема, мова йде про квартиру у Києві вартістю близько 9 млн грн та вісім земельних ділянок загальною площею понад 24 гектари, оформлених на підконтрольних осіб. Різниця між задекларованим і фактичним майном перевищує 7,9 млн грн.

Парадокс полягає в тому, що після скандального звільнення у 2023 році Болоховець отримав ще більші повноваження. Реформа лісової галузі, яка мала забезпечити прозорість та ефективність, фактично зосередила управління у його руках.

Тож замість відповідей на суспільні запитання про корупцію та незаконні статки, Болоховець влаштовує святкування, яке більше нагадує корпоратив для обраних. Для багатьох це ще один доказ: державний ліс перетворився на приватний бізнес-клан, а очікуване «очищення» системи відбулося лише на словах.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.