Четвер, 21 Травня, 2026

Пʼять років зґвалтувань рідної дитини: у Миколаєві винесли вирок батьку-педофілу

Важливі новини

Тіньові механізми митних потоків: як вибудувана роками система перетворила контролюючий орган на інструмент прихованих схем

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Звільнений експосадовець Міноборони Лієв у справі про втрату 1,5 мільярда гривень без запобіжного заходу

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Вирок судді із Сум набрав законної сили: Апеляційна палата ВАКС підтвердила покарання за хабарництво

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити без змін обвинувальний вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого було визнано винним у корупційному злочині. Після розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції остаточно набрало законної сили, що означає завершення судового розгляду цієї справи.

Як встановив Вищий антикорупційний суд у вересні 2024 року, суддя Шершак вимагав та отримав неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь зацікавлених осіб у двох адміністративних справах. За даними слідства, йшлося про системне використання службового становища з метою особистого збагачення, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

Синоптикиня спростувала фейки про урагани в Україні

В Україні не спостерігається жодних передумов для ураганів, а інформація про можливі катастрофічні погодні явища є фейковою. Про це заявила речниця Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха в ефірі телемарафону у вівторок. За словами Птухи, урагани – це природні явища, які не характерні для нашої країни через її географічне розташування та недостатню швидкість вітру на рівнинних […]

The post Синоптикиня спростувала фейки про урагани в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Banda та ДТЕК претендують на нагороду Global Best of the Best Effie Awards

Рекламна агенція Banda у співпраці з компанією ДТЕК потрапила...

Мешканця Миколаєва засудили до 12 років позбавлення волі за зґвалтування, сексуальне насильство та розбещення малолітньої доньки. Злочини тривали протягом п’яти років — відтоді, як дитині виповнилося всього п’ять.

Суд визнав чоловіка винним за кількома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 2 ст. 156 — розбещення малолітньої особи;

  • ч. 3 ст. 153 — сексуальне насильство, вчинене щодо малолітньої особи;

  • ч. 4 ст. 153 — сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчиняла подібні злочини;

  • ч. 4 ст. 152 — зґвалтування малолітньої особи.

Публічне обвинувачення у справі підтримували ювенальні прокурори Голосіївської окружної прокуратури міста Києва. Попри те, що злочини відбувалися в Миколаєві, розгляд справи проходив у столиці.

Суд установив, що чоловік протягом тривалого часу — щонайменше з 5-річного віку доньки — систематично вчиняв сексуальне насильство щодо неї. Врешті-решт, зловмисника вдалося викрити, зібрати достатню доказову базу й довести провину в суді.

Окрім 12 років реального ув’язнення, вироком передбачено також:

  • заборону обіймати будь-які посади, пов’язані з роботою з неповнолітніми, строком на 3 роки;

  • внесення даних засудженого до Єдиного реєстру осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітніх.

Справа стала ще одним трагічним прикладом того, як небезпека може ховатися не десь «на вулиці», а в найближчому родинному колі. Дитина п’ять років перебувала під тиском і контролем людини, яка за законом і совістю мала б її захищати.

Такі справи в Україні — рідко потрапляють у фокус суспільної уваги, і ще рідше — завершуються реальними вироками. Але кожен винесений вирок — це не лише покарання для злочинця, а й сигнал: замовчування не врятує, а правда і суд — усе ж можливі, навіть у таких складних і травматичних справах.

Останні новини