Пам’ять героїв у серці країни: Національне військове меморіальне кладовище розташується у Гатненській громаді біля Києва

Укренерго вирішила не розголошувати відомості про оклад голови правління, Володимира Кудрицького. Замість цього, організація оприлюднила інформацію про заробітну плату всього керівництва, що складається з п'яти осіб, включаючи Кудрицького. Середньомісячний дохід одного з членів правління перевищує 2 мільйони гривень, проте точні суми можуть змінюватися в залежності від місяця. Цей крок викликає обговорення серед громадськості та залишає питання щодо прозорості в управлінні державними підприємствами.

Був запит до “Укренерго” з проханням озвучити заробітну плату Кудрицького з усіма заохоченнями (преміями тощо) та окремо вказати оклад, а також назвати зарплату голови “Укренерго” по місяцях. Проте компанія відмовилася надати цю інформацію, посилаючись на відсутність законодавчих вимог щодо розкриття зарплат індивідуально.

Замість цього в “Укренерго” повідомили загальні зарплати правління:

Середня арифметична зарплата в грудні 2023 року складала 1,5 млн грн, в січні 2024 року – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. При цьому зарплата голови правління може бути вищою, ніж у членів правління. Причина чотирикратного збільшення зарплати в квітні залишається невідомою.

Середня зарплата в “Укренерго” минулого року складала 35 372 грн.

Згідно з оцінкою члена оборонного комітету Федора Веніславського, розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації відбудеться у другому читанні до кінця березня. За його прогнозом, комітет завершить розгляд поданих поправок до 10-15 березня у оптимістичному сценарії та до 20 березня — у песимістичному. Загалом, було подано понад 4 тисячі правок, які об'єднали у 16 блоків. Вони вже були розглянуті на комітеті, і тепер будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні блоки включають такі пункти:

Вирішення питання обмежень конституційних прав і свобод ухильників, таких як виїзд за межі України та арешт банківських рахунків.Зміни щодо електронного кабінету призовника, де реєстрація буде правом, а не обов'язком.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та інших організацій у мобілізаційних заходах.Зміни в роботі поліції та Територіальних Центрів Керування (ТЦК), включаючи вимогу мати при собі військовий квиток.Нові правила стосовно відстрочки для аспірантів та механізм обчислення ухильників.Перегляд придатності до військової служби для осіб із інвалідністю II і III групи.Перегляд стану осіб, які відбувають покарання, з можливістю їх мобілізації.Узгодження щодо термінів демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років.Ці зміни покликані забезпечити ефективність та адаптивність системи мобілізації в умовах сучасних викликів та загроз.

У висновках до наведеної статті можна зазначити, що законопроект про посилення мобілізації в Україні розглядатиметься Верховною Радою до кінця березня згідно з оптимістичним сценарієм. Незважаючи на значну кількість поданих правок, вони були об'єднані у 16 блоків та вже розглянуті на комітеті. Основні напрямки законопроекту включають вирішення питань обмежень прав та свобод ухильників, уточнення ролі електронного кабінету призовника, а також зміни в діяльності поліції та органів влади під час мобілізаційних заходів. Політична воля до прийняття цих законодавчих змін підтверджує важливість та актуальність питань, пов'язаних із підтримкою обороноздатності України в умовах зростаючих загроз.