Середа, 2 Вересня, 2026

Партії на продаж: хто і як перепродує політичні структури під час війни

Важливі новини

З 1 березня в Україні оновлять правила бронювання працівників

З 1 березня 2024 року в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників від мобілізації. Підприємства, які мають статус критично важливих, зобов’язані до 28 лютого подати оновлені списки заброньованих осіб. Як повідомив член парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в коментарі “Телеграфу”, перегляд правил став необхідним через зловживання з боку деяких компаній. Що […]

The post З 1 березня в Україні оновлять правила бронювання працівників first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сирський: аналіз особистості нового головнокомандувача Збройних Сил України

У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений. Ця кадрова зміна відбулася після тривалих політичних скандалів, що тривали протягом трьох місяців. Призначення Сирського на цю посаду викликало загальний інтерес у громадськості, оскільки воно стало результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем Залужним, яке перетворилося на публічну дискусію. Напруження між сторонами почалося у листопаді 2023 року, коли Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, що викликало критику з боку Офісу президента. Цей конфлікт наростав, і в кінці січня президент Зеленський звільнив Залужного. Це рішення підтверджувалося звістками про зустріч Зеленського з Залужним та міністром оборони, під час якої було оголошено про звільнення.

Після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”. Тим не менш, досі залишається невідомим, чому Володимир Зеленський відклав підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади. Незважаючи на ці труднощі, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а на його місце призначено досвідченого генерала Олександра Сирського, якого вважали фаворитом голови Офісу Президента.

Олександр Сирський є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби. Він народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії. Після завершення військової академії він розпочав службу в українській Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України. Сирський має вражаючий палітру досягнень: він успішно закінчив Академію Збройних сил, отримав освіту в Національному університеті оборони та очолював різні військові підрозділи. Взимку 2015 року він відіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Пізніше він очолював Об’єднаний оперативний штаб та керував Сухопутними військами. Сирський також відзначився як організатор та стратег, здатний приймати рішення на місці та впроваджувати ефективні тактичні стратегії.

Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року Олександр Сирський виявився одним з керівників операції. Він володіє вражаючим військовим стратегічним мисленням, готовим до будь-яких несподіваних ситуацій, навіть тих, що вважаються малоймовірними. Тим не менш, деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання в керування підрозділами на рівні роти. Водночас йому приписували добрі стосунки з Офісом Президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача Збройних Сил України ще весною 2022 року.

Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут. Чи раніше вийти з міста взимку 2023 року, чи наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні — це були основні питання спірів. У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, яке активно брало участь у бойових діях на найнапруженіших ділянках фронту. Влітку 2023 року американські стратеги рекомендували Залужному сконцентруватися на прориві на південному напрямку, але українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, де виступав Сирський.

Оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, під керівництвом Олександра Сирського, взяло на себе оборону ділянок фронту біля Куп'янська і Лиману. Російські війська проводили активні атаки, а українські сили утримували оборону. Основною метою Росії було відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині. Крім того, армія Російської Федерації, ймовірно, намагалася захопити вже відвоювані міста Куп'янськ і Лиман, які мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і ключові точки оборони в районі.

Протягом півроку російські війська здійснили лише невелике просування на відтинку дороги Куп'янськ — Сватове на ділянці цього фронту. Проте їхні втрати в техніці та особовому складі були значними. Незважаючи на це, за словами генерала Олександра Сирського, ситуація на цьому напрямку залишається складною. Це пояснюється тим, що крім напрямку біля Куп'янська, російські війська в кінці минулого року розпочали наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині. Проте всі їхні спроби були неуспішними, як заявив новий головнокомандувач Збройних сил України.

У результаті важкої боротьби та напружених зусиль українських Збройних Сил на різних напрямках фронту, відбулися лише обмежені успіхи російської армії на ділянці дороги Куп'янськ — Сватове. Російські втрати у техніці та особовому складі значно зменшили їхню здатність до просування. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ворожі війська активно діють на різних напрямках фронту, намагаючись виявити слабкі місця в обороні України. Варто відзначити, що українські Збройні Сили виявилися відповідними в цій ситуації, здатними ефективно протистояти ворожим атакам та зберігати стратегічні позиції.

Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

У кількох українських медичних закладах проведено обшуки через підозру у масштабному привласненні бюджетних коштів. Йдеться про шахрайське використання Програми медичних гарантій, яку координує Міністерство охорони здоров’я. За попередніми оцінками, сума збитків становить мільйони гривень. Як встановили слідчі, керівники й окремі працівники медичних установ 2024 року уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та вносили […]

Загроза розширення російських атак на Україну цього зимового сезону

Цієї зими Росія може істотно змінити свою тактику в...

Корупційні схеми в українській армії: від ТЦК до несправедливих збагачень воєнкомів

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

Журналісти «Української правди» провели розслідування щодо існування в Україні тіньового ринку політичних партій. В умовах складної реєстрації нових політичних сил, особливо під час війни, зростає попит на «готові партії», які можна придбати разом із юрособою, статутом, керівництвом і навіть членами осередків. За даними журналістів, ціна такої «партії під ключ» коливається від 50 до 60 тисяч доларів.

У центрі уваги розслідування опинився Денис Нечепорук — фігурант багатьох реєстрів, який пов’язаний із десятками партій та громадських організацій, зокрема з проросійськими наративами. Наприклад, серед підконтрольних йому структур — ГО «Союз дружби Україна-Росія». Журналісти зазначають, що Нечепорук має бізнес у Росії — фірму «Юстур 2023» у Казані, що ставить під сумнів прозорість його української політичної діяльності.

Найбільше здивування викликають особистості нових голів куплених партій. Деякі з них мають судимості або не мають жодного політичного бекграунду:

  • Батир Усаров, очільник партії «Сильна Україна», раніше фігурував у справі про крадіжку техніки.

  • Ярослав Конуп, лідер партії «Вільні та вірні», має судимість за крадіжку та зберігання наркотиків.

  • Анна Пасічник, яку позбавили батьківських прав, очолила «Нову силу».

За даними Мін’юсту, з 2022 року в Україні 78 партій змінили керівника, а 39 — назву. Наприклад, колишня ОПЗЖ отримала нового лідера — Руслана Астахова, який був помічником Юрія Бойка. Партія «Миру та розвитку», за даними УП, наразі пов’язана зі структурами Ріната Ахметова — її депутати отримували винагороду від «Метінвесту».

Юридично продаж політичних партій не заборонений — закон не містить прямих обмежень на зміну власників, а процедура реєстрації нової політичної сили залишається складною. Реформа закону про політичні партії, яка мала би посилити прозорість цього процесу, досі не завершена з 2020 року.

Журналісти попереджають, що подібна ситуація несе загрозу втручання іноземних гравців — зокрема, Росії — у внутрішньополітичні процеси України через підконтрольні партії. На думку УП, для запобігання цьому потрібна реформа законодавства та посилення контролю з боку СБУ і Мін’юсту.

Останні новини