Передбачуване збільшення тарифів на електроенергію: як це відобразиться на рахунках українців?

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Два дні тому на Південноукраїнській АЕС, судячи з усього від спеки, фізично згоріло два трансформатори струму. Це призвело до відключення одного з реакторів,” — розповів Харченко.

Аварія на Південноукраїнській АЕС призвела до відключення високовольтних ліній в мережі “Укренерго”, що, за словами Харченка, викликало серйозні перебої в постачанні електрики на лівому березі України.

“Через цю абсолютно технічну аварію лівий берег України – включно з Дніпром, Сумами й далі по переліку – останні два дні вкрай жорстко обмежений в постачанні електрики,” — пояснив він.

Однак, Міністр енергетики України Герман Галущенко спростував цю інформацію, назвавши її “фейком” і російським наративом.

“Центр протидії дезінформації вже висловив позицію, що це все є фейк, і найцікавіше, знаєте, що спочатку ця інформація з’явилася на російських каналах,” — заявив Галущенко у Верховній Раді.

Галущенко також зазначив, що ситуація з Південноукраїнською АЕС нібито є частиною російської інформаційної кампанії, і запевнив, що блок мережі продовжує працювати. “Питання в тому, для чого це робиться,” — додав він.

Ці заяви стали пусковим важілем для подальшого розслідування. Нардеп Ярослав Железняк відреагував на слова Галущенка, зловивши міністра на відвертій брехні. Железняк підкреслив, що інформація про технічні проблеми на Південноукраїнській АЕС підтверджується офіційними даними, отриманими після запиту.

“15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт, а також три лінії електропередач,” — йдеться у відповіді, отриманій від енергетичних служб. Ці події, за словами Железняка, також призвели до введення графіків аварійних відключень у Південно-Східному регіоні та збільшення часу відключення споживачів у центральних регіонах, включаючи Київ.

Железняк зазначив, що ситуація з відключеннями світла в столиці та інших містах підтверджує серйозність проблеми.

“Всі, хто був в Києві в ці дні, могли помітити, що електропостачання було обмежене навіть вночі,” — додав він.

Він також висловив сумнів у діях міністра Галущенка, ставлячи під питання його правдивість.

“Чому Галущенко публічно заперечив інформацію про аварії і звинуватив у цьому російське ІПСО?” — запитує Железняк, вказуючи на можливі корупційні або управлінські проблеми.

“Сподіваюся, що така брехня ще більше зменшить шанси на ухвалення корупційних законів у сфері атомної енергетики,” — підсумував він.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.