П’ятниця, 31 Липня, 2026

Переговори між США та Іраном можуть відновитися до 21 квітня

Важливі новини

Дуда про війну в Україні: миру не буде без компромісів з обох боків

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що у війні між Росією та Україною може не бути чіткого переможця, оскільки обидві сторони, на його думку, врешті-решт будуть змушені піти на поступки. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Euronews. «Тут має бути компроміс. Я маю на увазі, що де-факто для досягнення миру, на мою думку, треба визнати, […]

Шеф-редактор телеканалу «Прямий» намагався виїхати з України за підробленими документами

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У публікації вказано не повне ім’я журналіста – Віктор М. ЗМІ припускають, що йдеться про Віктора Медведя, який з 2019 року працює шеф-редактором телеканалу «Прямий». Сам він цього не підтверджував.

У рішенні суду сказано, що журналіст через невстановлену особу оформив собі підроблені документи – посвідчення військовозобов’язаного та довідку військово-лікарської комісії про те, що він має вірусний гепатит у важкій формі.

Вранці 19 лютого 2024 року за цими документами він спробував виїхати до Польщі, але прикордонники вбачали в них порушення.

У суді шеф-редактор визнав свою провину та заплатив штраф 68 тис. гривень.

Власником телеканалу “Прямий” є екс-президент Петро Порошенко.

Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.

В Кременчуці судитимуть неповнолітню за підпал авто ЗСУ

У Полтавській області завершено досудове розслідування щодо неповнолітньої мешканки Кременчука, яка, за підтримки ворожих спецслужб, скоїла підпал військового позашляховика Збройних Сил України (ЗСУ) і намагалася знищити ще один. Цей злочин став одним із яскравих прикладів того, як російська пропаганда і спецслужби активно використовують навіть молодь для підривної діяльності на території України. У серпні 2024 року […]

The post В Кременчуці судитимуть неповнолітню за підпал авто ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення було створено ще півроку тому.

Іконописець однак визнав, що деякі фрески меценатів “викликали суперечливі відгуки”, тому їх довелося переробити.

За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький та Волинський Михайло. Загалом у списку було 12 осіб.

Після скандалу, що піднявся, прокоментували ситуацію і бізнесмени, зображені на фресках. Вони запевняють, що не давали свою згоду на використання своїх осіб.

Міжнародні посередники активізують дипломатичні зусилля, аби організувати новий етап переговорів між Сполученими Штатами та Іраном до 21 квітня, коли завершується чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios, посилаючись на інформацію від регіональних джерел та американських представників.

В рамках цієї ініціативи беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини, які ведуть паралельні перемовини з Вашингтоном і Тегераном. Метою цих зусиль є знайти спільну мову та відновити переговорний процес після попереднього раунду, який не призвів до суттєвих результатів.

Axios зазначає, що, незважаючи на публічно заявлені жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами все ще функціонують. Обидві держави продовжують обмінюватись сигналами через непрямі канали та регіональних посередників, що свідчить про готовність до діалогу.

Один з регіональних інформаторів охарактеризував ситуацію як "відкриту", підкреслюючи, що процес переговорів є складним, з елементами жорсткості з обох сторін, проте з можливістю для компромісу. Головною перешкодою залишається ядерна програма Ірану, оскільки США вимагають суттєвого обмеження або повного припинення збагачення урану, а також зменшення запасів високозбагаченого урану.

В свою чергу, Іран наполягає на праві на мирну ядерну програму і вимагає зняття санкцій, зокрема розблокування частини своїх заморожених активів. Це питання залишається одним із основних у торгах між державами.

Пакистан, Єгипет і Туреччина виконують роль комунікаційних каналів, допомагаючи в обміні пропозиціями та оцінці можливих поступок. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить провести нову зустріч до завершення режиму припинення вогню.

Дипломатичні кола описують ситуацію як таку, що обмежена в часі: сторони відчувають тиск дедлайну, що може спонукати до компромісу або ж, навпаки, привести до нових напружень. США, згідно з Axios, розглядають різні сценарії, включаючи можливе посилення тиску, якщо переговори не увінчаються успіхом. Це стосується як політичних, так і військово-економічних засобів впливу на Іран.

При цьому дипломати наголошують на важливості повернення до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може серйозно підвищити ризики ескалації конфлікту в регіоні. Раніше повідомлялося, що попередні раунди переговорів не призвели до конкретних угод, проте обидві сторони заявляють про готовність продовжувати діалог за умов зміни обставин.

Зараз переговори перебувають на критично напруженій стадії, адже охоплюють питання ядерної програми, санкційної політики та безпекових ризиків у Перській затоці.

Останні новини