Першого заступника Кличка Поворозника звинувачують у відкатах на будівництві мосту

Правоохоронні органи висунули нову підозру заступниці начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ользі Прилипко, звинувативши її у причетності до корупційних діянь, що включають незаконне розподілення бюджетних коштів, виділених для компенсацій постраждалим від війни. За інформацією слідства, Прилипко діяла в змові з іншими членами спеціальної комісії, що мала завдання розглядати заяви громадян та ухвалювати рішення про виплати за зруйноване або пошкоджене житло на території Київщини.

Згідно з результатами розслідування, Ольга Прилипко могла бути організатором схеми, за якою значні суми бюджетних коштів, передбачених для допомоги постраждалим, потрапляли до рук осіб, що не мали жодного відношення до реальних потреб постраждалих. Слідчі органи вже встановили, що ця діяльність мала системний характер і здійснювалася з використанням посадових повноважень та довіри громадян.

Серед інкримінованих дій — підробка службових документів, маніпуляції з рішеннями комісії та використання службового становища для отримання неправомірної вигоди. За попередніми даними, рішення щодо компенсацій могли прийматися не на користь справжніх потерпілих, а в інтересах третіх осіб.

Наразі слідство перевіряє причетність інших членів комісії до корупційної схеми. Матеріали кримінального провадження готують для передачі до суду. Якщо провину посадовиці буде доведено, їй може загрожувати тривале ув’язнення та заборона обіймати державні посади.

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це йдеться в матеріалі СтопКор.

Приходько, раніше фігурант справи щодо розкрадання 2 млрд грн через «Брокбізнесбанк» Сергія Курченка у 2014 році, за що йому загрожувало 12 років ув’язнення, але завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах справу було затягнуто.

Місцевих мешканців непокоїть вплив Приходька на Чернігівський апеляційний суд, зокрема на суддів Миколу Оседача, Валентину Антипець та Валерія Заболотного, вердикт яких у справі великого підприємства «Пожмашина» та його керівника Олега Авер’янова викликав резонанс у суспільстві. Оскільки це рішення спрямоване на знищення великої компанії в області та загрожує скороченням понад тисячі співробітників. Також це тріо суддів неодноразово звинувачували в затягуванні гучних справ, знятті відповідальності з убивць і хабарників і, навпаки, в неправомірному переслідуванні «неугодних».

Сам Борис Приходько, завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах, роками уникає правосуддя і наживає статки під час війни. Мешканці Чернігівщини вимагають притягнення Приходька до відповідальності за свої вчинки, що ставлять під загрозу економічну стабільність регіону та чесне правосуддя.