Вівторок, 3 Березня, 2026

Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

Важливі новини

Нові правила мобілізації: що змінюється з 1 липня для військовозобов’язаних

В умовах тривалого воєнного стану в Україні продовжує діяти мобілізація, яка охоплює всіх військовозобов’язаних чоловіків у віці від 18 до 60 років. Із 1 липня 2025 року діють оновлені підходи до формування бойових підрозділів, при цьому пріоритет у призові надається особам із бойовим досвідом. У першу чергу призиватимуть чоловіків, які вже проходили військову службу або […]

Лише сильна Україна може змусити Путіна сісти за стіл переговорів – Bloomberg

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основна ідея “плану перемоги” президента України Володимира Зеленського полягає в тому, що лише сильна Україна може змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Однак поки Путін вірить, що може витримати підтримку України з боку Заходу, його війна на виснаження продовжиться. Залишається ключове питання: як змінити стратегію Кремля?

Війна вже призвела до глобальної нестабільності та підірвала світову економіку. Хоча імпульс до завершення конфлікту зрозумілий, можливість реального миру викликає запитання. Путін неодноразово демонстрував готовність до переговорів, але його умови, включаючи відмову України від претензій на анексовані території, свідчать про його нещирість.

Перемир’я створює значні ризики для України. Пауза у бойових діях надасть російській армії можливість відновити сили та виправити тактичні недоліки. Історія свідчить, що Путін може використати цю паузу для підготовки до нових атак, як це було після 2014 року.

Більш того, припинення вогню може підірвати міжнародну підтримку України. Західні союзники вже розглядають можливість зменшення фінансової допомоги, і перемир’я може стати зручним виправданням для скорочення підтримки.

Виходячи з цього, західним союзникам слід допомогти Україні отримати максимальні важелі перед початком будь-яких переговорів. По-перше, необхідно зберегти фінансову та військову підтримку для України. Скорочення допомоги лише зміцнить позиції Путіна. Додатково, союзники повинні розробити надійні гарантії безпеки для України, навіть якщо НАТО поки не готове до прямих зобов’язань.

“Протягом свого кривавого правління Путін завжди був готовий порушувати перемир’я, порушувати домовленості та порушувати своє слово, коли бачив у цьому вигоду. Без належних запобіжних заходів припинення вогню не зупинить війну і не принесе користі українцям”, — підсумовує видання.

Кремль постійно заявляє про готовність до переговорів з Україною, але лише за умови капітуляції Києва. Перед першим самітом миру Путін висловлював готовність до припинення вогню, якщо українські війська вийдуть з анексованих територій.

Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

Юридичне оформлення поділу сімейних активів колишнього віцепрем’єра

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

В Україні триває активна робота над законодавчим врегулюванням криптовалют. Як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відповідний законопроєкт вже майже готовий, а його ухвалення очікується до літа 2025 року. Про це депутат повідомив на заході “Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans”, який організувала Mezha.Media спільно з виданням “Економічна правда”. […]

The post В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У травні 2025 року був оприлюднений перший за десять років зовнішній аудит діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Незалежна комісія міжнародних експертів виявила низку глибоких структурних проблем у роботі органу, який мав би бути взірцем прозорості та відповідальності.

Звіт аудиторів, до складу яких увійшли Роберт Вестбрукс (США), Мартін Арпо (Естонія) та Герміона Тереза Кроньє (ПАР), фіксує як провали в роботі внутрішнього контролю, так і ознаки надмірного впливу керівництва НАБУ на розслідування, зокрема на прикладі справи колишнього першого заступника директора Гізо Углави.

Без вироків і з конфліктом інтересів

Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ не довело до вироку жодної справи, що стосується витоків інформації всередині бюро. Аудитори зазначають, що структура одночасно виконує профілактичні та слідчі функції, що створює прямий конфлікт інтересів. До того ж рішення про початок або припинення службового розслідування ухвалює особисто директор НАБУ Семен Кривонос.

У 2023–2024 роках відкривалися окремі внутрішні провадження, однак жодне з них не завершилось навіть оголошенням підозри. Показово, що Кривонос уникає будь-яких конкретних коментарів щодо справ, які викликали суспільний резонанс, натомість публічно звинувачує адвокатів, суди, поліцію, СБУ — всіх, крім підлеглих детективів.

Скандал “НАБУгейт” і адвокати з минулим

У центрі уваги — київські адвокати під керівництвом Дмитра Борзих, яких у НАБУ вважають “найвпливовішими” і “небезпечними” супротивниками. Йдеться про так звану справу “НАБУгейт”, коли в офісі цих адвокатів детективи НАБУ встановили незаконне прослуховування, включно з переговорною кімнатою.

Адвокати, більшість із яких раніше працювали в Головній військовій прокуратурі, заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що дії НАБУ — це порушення адвокатської таємниці. ДБР уже відкрило кримінальне провадження проти детективів НАБУ.

Мовчання у справі Углави

Окрема увага у звіті — справі ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави, якого звинувачували у витоках інформації про підготовку обшуків у справах з мільярдними збитками. Попри гучний резонанс, Углаву звільнили без підозри. Розслідування не завершено, а керівництво НАБУ публічно ігнорує цю тему.

Журналісти фіксують появу Углави у закритих київських клубах, де він перебуває під охороною та у компанії осіб з кримінального середовища. Він мав повний доступ до стратегічних розслідувань НАБУ, а обсяг можливих витоків невідомий.

Формальна підзвітність і KPI на папері

Аудитори вказують на те, що внутрішній контроль фактично не перевіряє спосіб життя працівників бюро. Наприклад, у 2023 році проведено лише 6 перевірок, у 2024 — 10, і лише три з них закінчились службовими розслідуваннями. Показовим є також мовчання НАБУ щодо криптогаманців детективів, у яких виявлено мільйонні суми. Кривонос не надав жодної реакції.

У звіті зазначено слова колишнього співробітника НАБУ:

“Краще тобі менше скаржитись внутрішньому контролю”, — цитата з розділу 37 аудиту.

Підсумок: НАБУ — “помірно ефективно”, але це майже провал

Незалежна оцінка дала НАБУ формальну оцінку “помірно ефективно”, яка ледь перевищує мінімальний бал, що дозволяє уникнути питання про службову невідповідність директора Кривоноса. Однак фактичний висновок один: бюро потребує радикальної реформи внутрішнього нагляду, прозорості, та реальної відповідальності.

Останні новини