Субота, 18 Квітня, 2026

Підготовка до будівництва захисних споруд на Харківщині: Проблеми та виклики

Важливі новини

Платформа “Зроблено в Україні”: інноваційний курс на шлях до економічної стійкості в умовах війни

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Голоси на кроку: Петиція за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців набрала 25 тисяч прихильників усього за 3 дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.

GURT: платформа, що об’єднує громадянське суспільство України

Для нас це дуже важливо — мати простір, у якому ініціативні люди, громадські організації та благодійні фонди можуть знаходити одне одного, ділитися досвідом і створювати спільні проєкти. Саме таку роль в українському громадському секторі відіграє інформаційний портал GURT — одна з провідних онлайн-платформ для розвитку громадянського суспільства.

Інформаційний центр можливостей

Частина активів оформлена на родичів посадовця. У 2024 році мати Ільчишина, пенсіонерка, стала власницею будинку площею 342 кв. м. Вартість будинку в декларації не зазначена, однак на ринку ціни на подібні об’єкти стартують від 120 тисяч доларів. Крім того, у 2023 році вона придбала земельну ділянку площею 709 кв. м вартістю понад 384 тисячі гривень та надала посадовцю право користування нею.

Ще у 2022 році син Ільчишина Максим став власником квартири в Івано-Франківську. Під час війни родина також розширила автопарк. У жовтні 2024 року на співмешканку посадовця Юлію Хрептик було оформлено автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D 2017 року випуску, яким користується сам Ільчишин. На вторинному ринку вартість такої автівки у 2026 році становить від 35 до 55 тисяч доларів залежно від стану та пробігу.

Окрім цього, син посадовця придбав ще два легкові автомобілі — Ford Focus 2010 року випуску та Kia Ceed 2011 року випуску. Також у власності співмешканки з’явилися кілька мотоциклів.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Ільчишин задекларував сотні тисяч гривень готівкою та майже мільйон гривень на банківських рахунках. Водночас його співмешканка вказала значно більші заощадження — як у гривнях, так і в доларах та євро.

Посадовець раніше вже опинявся у центрі публічних скандалів. Зокрема, він підпадав під дію закону про люстрацію як колишній високопосадовець міліції часів президента-втікача Віктора Януковича, однак згодом був поновлений на посаді за рішенням суду з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

Владислав Гераскевич – переможець Кубка Європи зі скелетону в Ліллехаммері

Український спортсмен Владислав Гераскевич виборов золоту медаль на заключному етапі Кубка Європи зі скелетону, що проходив у Ліллехаммері. Про свою перемогу він повідомив у соцмережі Х. ЗОЛОТО Завершуємо європейську частину сезону перемогою на заключному етапі Кубка Європи в норвезькому Ліллехаммері “Зберігаємо оптимізм” і рухаємося далі – пише Владислав Гераскевич. Український скелетоніст Владислав Гераскевич за підсумками […]

The post Владислав Гераскевич – переможець Кубка Європи зі скелетону в Ліллехаммері first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мар’яна Безугла заявила, що окупанти захопили Работине та Кринки

У минулу п'ятницю, 7 червня, стало відомо, що Україна втратила контроль над стратегічно важливими територіями. Село Работине, розташоване в Запорізькій області, тепер опинилося поза межами української влади, що створює небезпеку для безпеки регіону. Також втрачено контроль над селом Кринки, розташованим на лівобережжі Херсонської області, що є серйозним випробуванням для обороноздатності країни.

Ці події підкреслюють наявність напруженої ситуації в певних регіонах України та потребу у посиленні обороноздатності та захисті національних інтересів. Уряд країни звертає увагу на цю проблему та вживає заходів для відновлення контролю над втраченими територіями. Водночас, міжнародна спільнота має виявити рішучість у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, аби запобігти подальшому загостренню конфлікту.

Необхідно приділяти належну увагу зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню безпеки всіх її громадян. Тільки таким чином Україна зможе ефективно протистояти будь-яким загрозам ззовні та забезпечити мирне майбутнє для свого народу.

Про це заявила заступник голови Комітету Ради з оборони і нацбезпеки нардеп від «Слуги народу» Мар’яна Безугла, коментуючи засідання Комітету, на якому були присутніми командування ЗСУ – голова Генштабу Баргилевич, його заступник Драпатий, заступник голови ГУР Скібіцький, заступник Сирського Лебеденко та інші вищі офіцери.

За словами Безуглої, на комітеті «зафіксовано брехню з приводу Кринок і Работиного».

“Работине вже кілька тижнів не наше. І про це мовчать. І Кринки де-факто вже теж (нещодавно). Работине – єдиний результат контрнаступу Залужного, село в низині, що стало цвинтарем життів, західної техніки і самовпевненості генералітету. Тепер це ще для мене символ брехні і «нічого не змінилося». Кринки – кривавий проєкт [командувача Об’єднаних сил] Содоля, який пішов на підвищення, щоб втратити Авдіївку і упустити Харківщину. Генерали, ви вважаєте, що союзники дурні, вони не бачать із супутників, що і як відбувається? Серйозно? У соцмережах і на карті Deep State більше правди”, – написала нардеп у Facebook.

На Харківщині триває активна підготовка до створення захисних споруд у навчальних закладах, зокрема в містах Дергачі та Старий Салтів. Важливий етап — оголошення тендерів для будівництва захисних об’єктів. Цього року в межах проекту було заплановано роботи на п’яти локаціях з загальною вартістю понад 826 мільйонів гривень. Однак, попри величезне значення для безпеки школярів та дітей у дошкільних установах, новини про тендери викликають занепокоєння через участь у них компаній з підозрілою репутацією та недостатнім досвідом.

Одним із найбільш контроверсійних є тендер на будівництво протирадіаційного укриття в дитячому садку №3 “Сонечко” в Дергачах. Початкова вартість робіт складала 121,3 мільйона гривень. Єдиним учасником тендеру стала компанія ТОВ «Проектний альянс», що має лише чотири роки досвіду на ринку будівництва. Відомо, що фірма має зв’язки з політичними колами, а її минуле викликає сумніви серед експертів та громадськості.

У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

Останні новини