Підготовка окупантів до нових агресивних дій у літо 2024 року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомляє New York Times з посиланням на джерела в оточенні Трампа, кандидатуру Епштейна запропонував один із найвпливовіших радників президента.

Епштейн – адвокат, який вів юридичний захист у кримінальних справах Трампа і відстоював ідею, що вибори 2020 року, на яких Байден переміг, були нечесними.

Він народився в Росії і жив там у дитинстві, у нього родичі і в РФ, і в Україні.

Трамп «слухав з очевидним інтересом і не відхилив пропозицію» щодо призначення Епштейна, хоча поки й не взяв на себе зобов’язань його призначити, пише газета.

Видання зазначає, що республіканець особливо відзначає заслуги Епштейна і слухає його порад. «Навіть найбагатша людина світу, Ілон Маск, який був на багатьох перехідних зустрічах минулого тижня, приватно зазначив, як він здивований тим, що пану Епштейну було надано стільки повноважень», – пише видання.

«На орбіті обраного президента немає нікого, хто на даний момент сумнівався б у рівні впливу Епштейна. Він швидко став однією з найвпливовіших фігур у перші дні президентського переходу, незважаючи на відсутність у ньому офіційної ролі», – йдеться у статті.

Зокрема, Епштейн, як стверджується, радить Трампу, кого призначити в мін’юст США і був лобістом висування Мета Гетца на посаду генерального прокурора.