Підвищення податків для ФОПів: уряд готує масштабну реформу

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виявився в центрі уваги громадськості, представивши звіт, що налічує понад 250 сторінок, з обґрунтуванням та доказами нападів на УПЦ, а також на церкви та священиків, що до них належать. Цю інформацію він розкрив у відеозверненні, в якому також закликав владу України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті", — наголосив адвокат. "Напади на вірян, їх вигнання з церков, відмова в доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти наше населення, націльовуючи братів проти братів", — додав він.

Амстердам також зазначив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо божий мир, а не будь-який 'русский мир'", — пояснив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія.

Заклик до підтримки України також пролунав з його вуст. "Підтримка України має велике значення для Америки, не лише для України. Як ми можемо залишити людей на прощання на кожному кроці? Чи зможе США відновити довіру після подій у Кабулі та зараз у Києві?", — написав Амстердам у соцмережі.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, презентував звіт з обґрунтуванням і доказами нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, оцінивши його як прояв мови ненависті. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відокремлення від ідеології "русского мира". Його заклик до підтримки України з боку США відображає важливість міжнародної підтримки для країни у контексті її захисту від російської агресії. У цілому, висновки статті свідчать про актуальні проблеми, з якими зіштовхується УПЦ, та потребу у захисті свободи віросповідання та недопущення міжконфесійних конфліктів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його словами, навіть за майже три роки війни університетські програми медичних закладів не були змінені, і молоді медики не отримують необхідної підготовки до трансфузії (переливання крові), що є поширеною практикою в арміях країн НАТО.

“У нашій армії, на жаль, це поки що далеко від очевидності,” — зазначив лікар, підкреслюючи, що заняття з переливання крові не є масовим явищем навіть на стабілізаційних пунктах, де є лікарі та медичне обладнання.

“Це трапляється не часто, але моя бригада та кілька інших все ж займаються цим,” — додав він.

Зберігання та переливання крові є дуже витратною процедурою, і “Світанок” не може стверджувати, що армія повністю забезпечена необхідними ресурсами. Він також підкреслив, що основною причиною смертності на полі бою є масивні кровотечі, і навіть коли пораненого вдається врятувати на полі бою, наступні ускладнення через відсутність належного переливання крові часто призводять до фатальних наслідків.

Окрім цього, лікар згадав про важливість співпраці між бригадами та Центрами переливання крові, яка є, але в екстрених ситуаціях, коли потрібно перелити багато крові одночасно, часу на транспортування її з банку крові може не вистачити.

“Ми маємо компоненти крові, але інколи потребуємо саме цільної крові, оскільки зберігати тромбоцити в польових умовах є дуже складно,” — пояснив лікар.

Він також наголосив на необхідності глибших змін в освітніх програмах медичних університетів, щоб лікарі були готові до переливання крові та інших складних процедур, важливих для збереження життів на полі бою.

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.