Після ударів ЗСУ родини військових РФ тікають з Криму – «Атеш»

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, коментуючи ситуацію в ефірі телемарафону, зазначив, що в багатьох місцях регіону зникло тепло, вода та електрика. Проте вже ведеться активна робота по відновленню постачання води, електрики та тепла до медичних закладів і житлових будинків.

Також за словами Кіпера, внаслідок атаки спалахнули пожежі у трьох приватних будинках, а ще чотири будинки зазнали значних руйнувань. Зараз служби працюють над ліквідацією наслідків обстрілу.

Ця атака стала частиною комбінованої ракетно-дронової операції, під час якої ворог випустив понад 200 ракет і безпілотників по різних регіонах України.

З 1 червня ціни на електроенергію для бізнесу в Україні зростуть. Ця рішуча міра була ухвалена на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Нові граничні тарифи, встановлені на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), передбачають зростання цін на електроенергію в різний час доби. Зокрема, з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 ціни підвищаться до 5600 грн/МВт•год, що становить значний приріст у порівнянні зі старими 3000 грн/МВт•год та 5600 грн/МВт•год відповідно. У період з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 тариф становитиме 6900 грн/МВт•год (раніше — 5600 грн/МВт•год та 3000 грн/МВт•год відповідно). У вечірні години з 17:00 до 23:00 ціни на електроенергію зростуть до 9000 грн/МВт•год, що порівняно з попередніми 7500 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається стабільною на рівні 10 грн/МВт•год. Нові граничні ціни також встановлені на балансуючому ринку: з 00:00 до 07:00 — 6600 грн/МВт•год, з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8250 грн/МВт•год, а з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається незмінною — 0,01 грн/МВт•год. Крім того, Кабінет Міністрів затвердив новий тариф на електроенергію для населення з 1 червня 2023 року. Він збільшився до 2,64 грн/кВт•год, що становить збільшення в 1,5-1,8 рази порівняно з попереднім. Раніше, з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року, тариф для індивідуальних побутових споживачів становив 1,44 грн/кВт•год при споживанні до 250 кВт•год та 1,68 грн/кВт•год, якщо споживання перевищувало 250 кВт•год (цей тариф існував з 2017 року). Це підвищення мало забезпечити додаткові надходження до бюджету у розмірі 28-30 млрд грн від населення для підготовки до опалювального сезону 2023/2024. Проте навіть новий тариф не вважався рентабельним. Згідно з планами, підвищення тарифів для населення планувалося і на 2024 рік. Але до кінця травня 2024 року уряд не вніс змін до тарифів, як обіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У травні 2024 року Кабінет Міністрів виділив 7 млрд 168 млн грн на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі та покращення синхронізації енергосистеми України та ЄС, використовуючи грантові кошти від Світового банку.

Чи буде підвищений тариф для населення з 1 червня 2024 року ще не вирішено. Думки аудитора Михайла Крапивка підкреслюють, що підвищення необхідне для забезпечення ремонту об'єктів енергетики. Інші експерти вважають, що здорожчання електроенергії змусить населення економити енергію. Проте наголошується, що роз'яснювальна робота може бути неефективною, і лише фінансові штрафи можуть змінити споживацьку поведінку. Також відзначається, що відключення від електроенергії є більш простим для боржників, ніж від інших комунальних послуг, тому за неї зазвичай платять більш дисципліновано.

З початку повного масштабу війни борги населення за електроенергію зросли на 40%, що становить близько 15 млрд грн, за даними радника міністра енергетики Юрія Бойка. Це свідчить про те, що навіть зараз не всі громадяни можуть виплачувати нинішні тарифи, які вважаються "дешевими". Найбільше боржників виявлено у Києві та області, на Дніпропетровщині та Харківщині.

Україна отримує більшість своєї електроенергії від атомних станцій, але також користується послугами альтернативних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія. Проте, внаслідок російських атак багато теплових та гідроелектростанцій вийшли з ладу, а частина атомних станцій перебуває на ремонті. Це призвело до нестачі електроенергії, яку компенсують вимиканням промислових та побутових споживачів, а також закупівлею енергії з-за кордону за високими цінами.

На належність підвищення тарифів закликав народний депутат Сергій Нагорняк. Він пояснив, що державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" виходять на виручку між ринковою вартістю електроенергії та пільговим тарифом для населення, що призводить до значних втрат. За прогнозами Нагорняка, у цьому році тариф для побутових споживачів може зрости з 2,64 до 6 грн/кВт-год, що дозволить залучити кошти для добудови нових енергоблоків та розвитку гідроенергетики. "Потрібно говорити правду людям. Якщо ми не приймемо радикальних рішень, то взимку ми матимемо з 24 годин на добу лише 12 або 18 годин світла, через величезний дефіцит", – зазначив народний депутат від "Слуги народу" Сергій Нагорняк.

З 22 березня 2024 року росіяни почали знову масово атакувати українські електростанції, повідомив Міністр енергетики Герман Галущенко, зазначивши, що у результаті останніх ворожих масованих обстрілів українська енергосистема втратила 8 ГВт потужності. Він також застеріг про складнощі з постачанням електроенергії влітку і взимку, оскільки декілька теплових і гідроелектростанцій були пошкоджені внаслідок атак.

Наразі українські енергетики знаходяться в напруженій ситуації, намагаючись забезпечити стабільне постачання електроенергії, але без підвищення тарифів це може бути складно. За словами народної депутатки Інни Совсун, державні підприємства "Енергоатом" та "Укргідроенерго" понесли значні витрати на пільгові тарифи для населення у 2023 році. Прогнозовані потреби України у фінансуванні на відновлення об’єктів електроенергетики до 2026 року становлять 110 млрд грн, при цьому "Енергоатом" має борги на суму 18 млрд грн. Таким чином, для відновлення енергетичної інфраструктури буде потрібно залучати кошти з-за кордону, оскільки внутрішні ресурси будуть недостатні.

Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, Андріан Прокіп, прогнозує, що ситуація з аварійними та плановими вимкненнями електроенергії може тривати до вересня. Після цього передбачається нормальний період, коли будуть виправлені технічні проблеми на електростанціях та споживання енергії знизиться завдяки теплій погоді. Однак цей період може бути обмеженим, адже вже через 1,5-2 місяці ситуація може погіршитися, особливо в листопаді.

Чи будуть українці знову зіткнутися з вимиканням електроенергії, залежить від того, як швидко вдасться зібрати кошти на ремонт енергетичних об’єктів, а також наявність необхідного обладнання та захисних систем. Необхідно також забезпечити належний рівень захисту енергосистеми від можливих атак.

У січні 2024 року експерт Юрій Корольчук наголошував, що вартість електроенергії для населення може зрости до 3,5-4 грн/кВт•год, оскільки міжнародні партнери тиснуть на підвищення тарифів до ринкового рівня. Однак, це може стати причиною накопичення більшого обсягу боргів за комунальні послуги серед населення. Експерт Геннадій Рябцев вважає, що справедливим буде тариф на рівні 4,8 грн/кВт•год для компенсації витрат на ремонт та поновлення обладнання. Директор енергетичних програм Центру Разумкова, Володимир Омельченко, прогнозує підвищення тарифу до 3,5 грн/кВт•год у літні місяці.

Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала підвищити тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/кВт•год. За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, ринковий тариф на електроенергію для населення в Україні, за оцінкою аналітичного центру DiXi Group, повинен становити від 5,5 до 6,5 грн/кВт•год. Проте, через те, що тарифи не є ринковими, різницю в них компенсують державні компанії, такі як «Енергоатом» (атомні станції) та «Укргідроенерго» (гідроелектростанції).

На кінець 2023 року передбачалося, що без підвищення тарифів борги енергетичних компаній складуть 80 млрд грн, з них 46 млрд грн – борги через «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Наразі в Україні найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі – 6,37 євро за 100 кВт•год. У Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. Проте, таке порівняння складно, оскільки в інших країнах вищі зарплати та пенсії.

Рік тому народний депутат Андрій Герус вказував на необхідність 40 млрд грн (або 1 млрд доларів) для відновлення енергосистеми. Згідно з розрахунками Київської школи економіки, заміна обладнання обійшлася б у 8,1 млрд доларів. Частково енергосистему відновили перед опалювальним сезоном, але потім знову зазнали руйнувань через російські атаки. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявив, що завдяки перегляду тарифів на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (або відновила) 3 ГВт потужностей.

Аргументи на користь підвищення тарифу на електроенергію для населення часто не звертають уваги на роль бізнесу у відновленні електростанцій. Частина теплових електростанцій належить групі ДТЕК Ріната Ахметова, і неясно, чи планує держава допомагати у відновленні цих об’єктів за рахунок підвищення тарифів. За даними компанії, ремонти на пошкоджених об’єктах здійснювалися за їхні кошти або завдяки залученим кредитам. Проте голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що за підвищенням тарифів стоять інші мотиви. Він прогнозує, що вже з червня тарифи на електроенергію зростуть з 2,64 до 3,5-4 грн за кВт•год, а це пов’язує з “зеленим тарифом”.

“Це мало пов’язано з імпортом електроенергії. Обсяг імпорту, який на сьогодні ми залучаємо, становить всього 1-1,5% від загальної кількості електроенергії, яку ми споживаємо. Тому говорити про те, що підвищуються тарифи через збільшення імпорту – це неправда”, – зауважує Попенко.

Він вважає, що відновлення енергетичної інфраструктури не обов’язково пов’язане з підвищенням тарифів. Наприклад, для відновлення об’єктів “Центренерго” з державного бюджету виділено 1,5 млрд грн. Однак, кошти від підвищення тарифу можуть бути використані для захисту газових сховищ України, які атакують росіяни і є важливими для майбутнього опалювального сезону.

Олег Попенко наголошує, що уряд має величезні борги перед інвесторами у сфері “зеленої” енергетики, які наразі становлять приблизно 25 млрд грн (зі зменшенням з 32 млрд грн на кінець минулого року). Основна частина цих боргів належить за 2022 рік. За словами експерта, влада не робить достатньо для вирішення цієї проблеми та перекладає борги перед бізнесом на держбюджет.

Попенко зазначає, що імпорт електроенергії з Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови є дешевшим, ніж її вартість на внутрішньому ринку України, тому імпорт є більш привабливим для закриття нестачі енергії на ринку. “Уряд міг би змусити всіх інвесторів “зеленої” енергетики самостійно виходити на ринок електроенергії та продавати її на ринку РДН чи ВДР. А держава взяла на себе зобов’язання виплачувати все це інвесторам з державного бюджету вдвічі дорожче, ніж коштує електроенергія. Ми можемо скористатися періодом війни та на це питання впливати”, – додає Попенко.

Станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками “зеленої” енергетики складав 35 млрд грн. Проте за останні роки держава розрахувалась із ними лише частково. Голова правління державного підприємства “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед цією компанією становлять приблизно 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку понад 50 млрд грн. Така ситуація призвела до того, що частина виробників “зеленої” енергетики відмовляється від “зеленого” тарифу та хоче продавати електроенергію за ринковими цінами, оскільки борги держави тягнуться з 2019 року, а розрахунки здійснюються лише частково.

З початку 2010-х років в Україні виникло активне зацікавлення у “зеленій” енергетиці, яке було підтримане високими тарифами. У цей час відбуваються величезні інвестиції в цей сектор, що в основному регулюються державою через спеціальне підприємство “Гарантований покупець”. Проте, ця ситуація призвела до надмірної залежності від “зеленої” енергії та надмірного використання бюджетних коштів для покриття різниці між високими тарифами та ринковими цінами на електроенергію.

З 2022 року, внаслідок війни, частина сонячних та вітрових електростанцій опинилася в окупації, а деякі були зруйновані, що спричинило зменшення виробництва електроенергії ними. У 2024 році в Україні “зелений” тариф для сонячних електростанцій склав 0,146 євро за кВт•год електроенергії, що було знижено порівняно з попереднім значенням у 0,164 євро/кВт•год з 2020 року. Цей тариф має чинність до 2030 року. Середній тариф для вітрових електростанцій становив 0,088 євро/кВт•год. Важливо відзначити, що у випадку вітрових електростанцій ринкова ціна на електроенергію іноді може бути навіть вище, ніж тариф, запропонований державою.

Це підвищення тарифів на електроенергію має декілька цілей. Одна з них – розрахунок з боргами, на які нарвалися державні компанії “Енергоатом” та “Укренерго”, і відновлення державних електростанцій та інфраструктури для передачі електроенергії. Проте, чи вирішить це проблеми держави та забезпечить безперебійне постачання електрики до будинків населення – поки що невідомо. Ясно, що вимкнення світла будуть продовжуватися, однак можуть стати менш частими, доки триватиме процес відновлення енергетики, а ризик блекаутів буде мінімальним.

У висновку можна зазначити, що проблема боргів перед виробниками "зеленої" енергетики та недостатнє вирішення цієї проблеми становить серйозну загрозу стабільності енергетичного сектору України. Борги та незадовільна взаємодія між державою та виробниками електроенергії можуть призвести до скорочення виробництва "зеленої" енергії та збільшення ризику енергетичних криз. Підвищення тарифів на електроенергію може стати одним із шляхів розрахунку з боргами, проте це може також призвести до соціальної напруги та погіршення фінансового стану населення. Важливою є не лише фінансова, а й політична воля для знаходження компромісу та розв'язання проблем енергетичного сектору, а також для створення стабільної та ефективної системи виробництва та постачання електроенергії в Україні.

У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до Тимчасового Центру Контролю (ТЦК). Ця ініціатива має на меті забезпечення ефективного контролю над мобілізаційними процесами та раціонального використання ресурсів у випадку потреби в рамках національної безпеки.

Нові правила встановлюють чіткі обмеження для поліції та представників ТЦК з метою захисту прав і свобод громадян. Зокрема, вони зобов'язані дотримуватися процедурного порядку при затриманні осіб та забезпечити їм право на правовий захист та адекватні умови утримання.

Усі дії поліції та працівників ТЦК повинні ґрунтуватися на законі та здійснюватися в межах їх повноважень, не перевищуючи встановлених норм. Крім того, закон передбачає обов'язкову реєстрацію всіх випадків затримання та доставлення до ТЦК для подальшого контролю за їх легітимністю та обгрунтованістю.

Такий підхід сприятиме підвищенню довіри громадян до державних органів та забезпечить більш ефективний захист їх прав у контексті мобілізаційних заходів. Адже лише через дотримання принципів законності та правової визначеності можна досягти сприятливих результатів для суспільства в цілому.

Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

«З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

Керівники районних (міських) ТЦК:

Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

– у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

– виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

– у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

– наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

– організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

– повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

– організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

Міністерство оборони України вносить революційні зміни у систему призову до військової служби, замінюючи старі традиційні методи вручення повісток. Про це повідомляється в офіційному телеграм-каналі Міноборони. Тепер українцям та українкам запропоновано самостійно вибрати посаду у військовому секторі та частину, де вони планують служити. Для цього доступні спеціальні рекрутингові центри при військових частинах, а також інформаційні ресурси на спеціальних веб-сайтах і порталах. Після вибору посади та місця кандидати повинні пройти співбесіду, перевірку фізичної та психологічної готовності. Якщо всі етапи успішно пройдені, і частина входить до пріоритетного списку комплектування, кандидати отримують рекомендаційний лист для зарахування на службу. У протилежному випадку кандидатуру необхідно узгодити з вищим військовим керівництвом. Потім кандидати проходять черговий етап у Територіальних Центрах Комплектування, де відбувається уточнення даних, медичне обстеження та професійний відбір, а також формування особистої справи. У разі виявлення несумісності з обраною посадою під час відбору, кандидатам пропонується альтернативна вакансія. Для тих, хто має вже військовий досвід, передбачено напрямання безпосередньо до обраної частини. А для новобранців без досвіду рекомендується пройти навчання у спеціальних навчальних центрах або курсах підвищення кваліфікації перед вступом до військових частин для базової загальновійськової підготовки.

У висновку слід відзначити, що нові правила вступу на військову службу, запропоновані Міністерством оборони України, відкривають нові можливості для українців та українок, які бажають служити у Збройних Силах. Відміна повісток і Територіальних Центрів Комплектування сприятиме більшому вибору військових спеціальностей та місць служби, а також зробить процес вступу більш прозорим і доступним для кандидатів. Перехід до самостійного вибору посад та проходження військової служби дозволить краще враховувати індивідуальні побажання та здібності кожного апліканта. Ці інновації сприятимуть підвищенню ефективності та професійної підготовки військових особовості.

Важливою частиною нашого життя є музика. Вона надихає нас, розслабляє, допомагає виражати почуття та емоції. Але щоб справжньою любов'ю до музики наситити, потрібно мати вірного наставника, який допоможе розвинути ваш потенціал та навчити правильно використовувати ваш голос. Наташа, викладач вокалу з багатим досвідом і страстю до музики, готова поділитися своїми знаннями з вами. Її уроки вокалу — це можливість не лише вивчити техніку співу, а й відкрити для себе нові музичні горизонти. Вона пропонує індивідуальний підхід до кожного учня, створює комфортну атмосферу для навчання і дозволяє кожному розвиватися власним темпом. Запишіться на уроки вокалу до Наташі, і разом ви зможете відкрити у собі справжню магію музики.

Як розповів журналістам один із політиків, власнику “Джокера” 29-річному Роману Кравцю “активно сприяли і сприяють окремі чинні та колишні політики і співробітники спецслужб”.

“МОТИВИ У КОЖНОГО З НИХ, ОЧЕВИДНО, РІЗНІ. В ОДНИХ БАНАЛЬНІ – ЩОБ НЕ ЧІПАЛИ ЇХ, В ІНШИХ СУТО МЕРКАНТИЛЬНІ. АДЖЕ ТАК КОШМАРИТИ БІЗНЕС З ОЧЕВИДНОЮ МЕТОЮ СТВОРЕННЯ МЕДІЙНИХ ПРОБЛЕМ І ДОПОМОГОЮ В ЇХ ВИРІШЕННІ”, – РОЗПОВІВ СПІВРОЗМОВНИК.

За словами політика, Кравець називає одним із найближчих своїх друзів Арахамію. Також він дружить із кількома керівниками обласних державних адміністрацій.

Однак у коментарі виданню прессекретарка фракції “Слуга народу” Юлія Палійчук сказала, що “не володіє інформацією про контакти людини з ім’ям Роман Кравець із керівництвом”.

У коментарі hromadske Роман Кравець підтвердив, що володів “Джокером”, але два роки тому продав канал за 2 мільйони доларів у криптовалюті. Однак, за кілька годин листування, він не надіслав жодного документа, який би підтверджував продаж Telegram-каналу.

Крім того, журналісти також виявили, що Роман Кравець має чотирьох охоронців. Джерела видання стверджують, що Кравець пояснював наявність охорони “подарунком Малюка”. Під час спілкування журналістів із “Джокером” він повідомив, що це приватна охорона, однак не надав договору з компанією, який би підтверджував його слова.

Також розслідувачі з’ясували, що чоловік, якого називають власником Telegram-каналу “Джокер”, мешкає в орендованій квартирі в елітному житловому комплексі та їздить на дорогих автомобілях.

За даними видання, він володіє автомобілями Mercedes-Benz S 550 і Lexus LX 600, які використовує для поїздок у Києві. Їхня загальна вартість становить 200 тисяч доларів.

Попри критику бізнесменів, які виїжджають за кордон під час повномасштабного вторгнення, “Джокер”, за даними журналістів, сам був за кордоном п’ять разів і загалом пробув там два місяці. Свої поїздки Роман Кравець прокоментував наявністю “білого квитка”.

Для виїздів за кордон, за даними журналістів, він використовував шість різних машин: власний Mercedes-Benz S 550, орендовані Mercedes-Benz S 250 CDI, Mercedes-Benz S-Klasse, Mercedes-Benz V220, Nissan Rogue і Mercedes-Benz MAYBACH GLS 600.

Як вдалося з’ясувати журналістам, сам Роман Кравець в орендованій квартирі на 100 квадратних метрів у житловому комплексі “Чикаго”, де має квартиру ексголова ОП Андрій Богдан. Оренда такої нерухомості коштує на місяць орієнтовно 2 тисячі доларів.