П’ятниця, 3 Липня, 2026

План Пентагону щодо Ірану: військові цілі на випадок ескалації конфлікту

Важливі новини

Податкові лабіринти на Лазурному узбережжі: розкриття ролі Вязмікіна, Купранця та Абрамовича

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.

9 квітня: день антикваріату, юристів та мученика Євпсихія

9 квітня в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих подій — як релігійних, так і культурних. Цей день поєднує церковне вшанування, міжнародні свята, народні прикмети й історичні віхи. Церковне свято У церковному календарі 9 квітня вшановують мученика Євпсихія. Святий жив за часів правління імператора Юліана Відступника. Будучи ревним християнином, він відкрито виступав проти язичництва, […]

Голосова підтримка на основі штучного інтелекту в державних цифрових сервісах України

У державних цифрових сервісах України з'явиться нова голосова підтримка, що працюватиме на основі штучного інтелекту. Міністерство цифрової трансформації оголосило про партнерство з компанією ElevenLabs, яка спеціалізується на розробці голосових технологій у сфері AI. Це співробітництво відкриває нові можливості для вдосконалення взаємодії громадян з державними сервісами, зокрема через популярний застосунок та портал «Дія».

Однією з головних переваг цього нововведення стане можливість голосової взаємодії з державними послугами. Користувачі зможуть озвучувати свої запити та отримувати необхідні послуги без потреби вручну заповнювати форми чи вибирати опції на екрані. Це зробить процес отримання послуг більш зручним та доступним, зокрема для людей з обмеженими можливостями або тих, хто не звик користуватися складними цифровими інструментами.

Також голосовий AI буде інтегровано в державні освітні платформи та мобільні застосунки. Крім того, планується впровадження голосового функціоналу у внутрішні AI-асистенти для процесів HR та онбордингу нових співробітників у державних структурах.

У Мінцифри зазначають, що трансформація «Дії» передбачає поступовий перехід від стандартного цифрового сервісу до повноцінного голосового AI-асистента, який працюватиме 24/7. Очікується, що такі зміни підвищать доступність та ефективність державних послуг.

СБУ наступає на колишнього нардепа з “Партії регіонів”: затримано підозрюваного

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про затримання колишнього народного депутата від "Партії регіонів" у момент спроби виїхати за межі України. Ім'ям його виявився Владислав Лук'янов. За інформацією СБУ, затримали його на контрольно-пропускному пункті на території Одеської області. Лук'янов прагнув виїхати з України, посилаючись на досягнення пенсійного віку — 60 років. Однак, за словами правоохоронців, його не пустили за кордон через обвинувачення у співпраці з Російською Федерацією.

За версією слідства, після анексії частини території Донецької та Луганської областей Російською Федерацією, Лук'янов перереєстрував свого інтернет-провайдера за російським законодавством і регулярно сплачував податки до російського бюджету. Крім того, заявляє СБУ, він надав Федеральній службі безпеки РФ доступ до обладнання, що використовувалося для контролю за інтернет-активністю місцевого населення. Варто зазначити, що сам депутат перебував на території, яка перебувала під контролем українських влад.

Крім цього, відзначає СБУ, Лук'янов публічно виправдовував агресію Російської Федерації в чатах телеграм-каналів. В даний час правоохоронні органи продовжують проводити розслідування щодо діяльності колишнього народного депутата.

У результаті затримання колишнього народного депутата Владислава Лук'янова Службою безпеки України виявлено, що він співпрацював з Російською Федерацією, перебуваючи на підконтрольній українській території. Співробітництво полягало у перереєстрації інтернет-провайдера за російським законодавством, сплаті податків до бюджету РФ та наданні доступу ФСБ до обладнання, що контролювало інтернет-активність місцевого населення. Крім цього, Лук'янов виправдовував агресію РФ в телеграм-чатах. Затримання Лук'янова свідчить про ретельну роботу СБУ у виявленні та припиненні діяльності осіб, що загрожують національній безпеці України та співпрацюють з агресором.

Зв’язки Олега Татарова з фігурантами справи “Мідас”: що відомо

Журналіст Володимир Бондаренко висвітлив нові подробиці, що стосуються заступника...

Міністерство оборони США сформувало розгорнутий список можливих військових цілей на території Ірану, враховуючи потенційні дії президента Дональда Трампа у разі відновлення або розширення військових операцій. Про це повідомляє CNN, посилаючись на джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

Цей документ, що містить варіанти дій, став частиною оновленого планування Пентагону, активованого через зростаючу напругу у відносинах між Вашингтоном і Тегераном. Джерела стверджують, що в ньому розглядаються як точкові удари, так і обмежені військові кампанії, а також більш масштабні операції з використанням високоточних ракет по важливих об’єктах інфраструктури Ірану.

Ключовим моментом для запровадження нового плану стали серії нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп зустрівся з головними членами своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювали різні політичні стратегії щодо Ірану – від посилення дипломатичного тиску до можливого відновлення військових ударів. Наступного дня президент вказав на те, що Тегерану слід діяти швидше, інакше країна може зазнати серйозних втрат, що було сприйнято як сигнал про готовність до агресії.

Згідно з інформацією CNN, під час зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії були присутні віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф і спеціальний посланник Стів Віткофф. Однією з обговорюваних тем стали як дипломатичні механізми стримування, так і сценарії силових дій у разі провалу переговорів.

Особливу увагу нарада приділила Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. Американські чиновники застерігають, що будь-яка ескалація конфлікту в цьому регіоні може призвести до різкого зростання цін на енергоносії та глобальної економічної нестабільності, що робить ситуацію вкрай чутливою для США та їхніх союзників. Як стверджують джерела, економічні міркування є одними з ключових у стратегії Білого дому.

Водночас, рішення про подальші дії щодо Ірану поки не прийнято остаточно. Білий дім вирішив взяти паузу для оцінки результатів міжнародних переговорів, зокрема діалогів між Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. У Вашингтоні вважають ці переговори важливими для формування позиції Пекіна щодо Ірану та загальної динаміки тиску на Тегеран.

Пентагон вже підготував попередній список об’єктів, які можуть бути націлені в разі ухвалення рішення про військову операцію. Це включає стратегічні інфраструктурні об'єкти, енергетичні установки та транспортні вузли, а також військові бази, які можуть бути залучені до ескалації.

Планування передбачає різні рівні інтенсивності операцій — від обмежених точкових нападів до масштабних кампаній, здатних змінити баланс сил у регіоні. Важно підкреслити, що наразі мова йде лише про підготовку сценаріїв, а не про ухвалення рішення про застосування сили.

У вашингтонських політичних колах зростає напруженість через посилення риторики щодо Тегерана. За словами оточення Трампа, президент дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність прогресу в досягненні нової ядерної угоди чи більш широкого політичного компромісу. Ситуація в Ормузькій протоці також викликає роздратування в США, які сприймають її як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

У Пентагоні наголошують, що військові плани є звичайною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до збройних дій. Проте масштаб і детальність підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність готовності розглянути можливість ескалації у разі провалу дипломатичних зусиль.

Американські ЗМІ також зазначають, що загальні витрати США на військові дії проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже перевищили 29 мільярдів доларів. Це вказує на тривалий характер напружених відносин між країнами. Аналітики вважають, що нинішня ситуація може стати одним із найскладніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки, оскільки поєднання військового планування та жорсткої риторики створює ризик швидкої ескалації, якщо дипломатія не спрацює.

Останні новини