Понеділок, 31 Серпня, 2026

План Пентагону щодо Ірану: військові цілі на випадок ескалації конфлікту

Важливі новини

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

Медична інформація про пацієнта — це лікарська таємниця, що охороняється законом. До неї належать не лише дані про діагноз і результати обстежень, а й усі обставини, які стали відомі медичним працівникам під час лікування — включно з інтимними деталями та фактами з особистого життя. Ваші права як пацієнта Кожен має право на повну конфіденційність щодо […]

Солодкі 16: особливий день у родині Усиків

У родині Олександр Усик панує святкова атмосфера — старша донька чемпіона Єлизавета 24 лютого відзначила своє 16-річчя. Ця дата стала по-справжньому зворушливою для всієї сім’ї, адже шістнадцятиріччя — це символічний рубіж між дитинством і юністю, час нових мрій, сміливих планів і перших серйозних рішень.

З нагоди дня народження мама дівчини, Катерина Усик, опублікувала світлину доньки, доповнивши її теплими словами. У короткому привітанні вона ніжно звернулася до Єлизавети, назвавши цей вік «солодкими 16» та висловивши свою безмежну любов. Лаконічний підпис передав щирі емоції, які не потребують довгих пояснень — у ньому відчуваються гордість, підтримка й материнська турбота.

Публікація одразу викликала жваву реакцію підписників. Багато хто звернув увагу, як швидко подорослішала Єлизавета та наскільки впевнено вона виглядає. У коментарях дівчині бажають щасливої юності, здійснення мрій і мирного майбутнього.

Родина Усиків зазвичай оберігає приватне життя дітей від зайвої публічності, тому поява нових фото старшої доньки стала приємною несподіванкою для шанувальників. Водночас Катерина неодноразово наголошувала, що попри щільний графік і постійну увагу до персони її чоловіка, родина залишається для них головним пріоритетом.

Олександр та Катерина разом уже понад півтора десятиліття. Вони виховують чотирьох дітей і часто підкреслюють, що саме сімейна підтримка допомагає спортсмену долати найскладніші виклики у професійній кар’єрі.

Нестача йоду в Україні: наслідки для здоров’я та розвитку дітей

Медичні експерти звертають увагу на критичний рівень дефіциту йоду в Україні, що є однією з найбільших проблем для здоров'я нації. Велика частина населення країни не отримує необхідної кількості цього важливого елементу, що має серйозний вплив на функціонування щитоподібної залози, енергетичний обмін і навіть когнітивний розвиток дітей. За статистикою, багато українців отримують лише 40–80 мікрограмів йоду на добу, що значно нижче рекомендованої норми в 150–200 мікрограмів для дорослих. Особливо тривожна ситуація в регіонах, де понад 60% населення живе в умовах природного йододефіциту, що значно ускладнює ситуацію.

Україна є класичним прикладом йододефіцитної території. Ґрунти та вода в більшості областей мають низький вміст йоду, що, своєю чергою, впливає на локальні продукти харчування. Це означає, що навіть продукти, які повинні були б містити йод, часто не забезпечують організм людини необхідною кількістю цього елементу. Крім того, це ставить під загрозу не лише здоров'я дорослих, але й розвиток майбутніх поколінь, зокрема дітей, що можуть страждати від порушень у розвитку мозку, зниження інтелектуальних здібностей і концентрації.

Чому це важливо. Йод — ключовий елемент для синтезу гормонів щитоподібної залози. Ці гормони керують обміном речовин, рівнем енергії, температурною чутливістю, роботою мозку. МОЗ наголошує, що дефіцит йоду особливо небезпечний для вагітних і дітей: нестача може впливати на розвиток мозку плода і нервової системи дитини, підвищувати ризик затримки росту і когнітивних порушень у майбутньому.

Як проявляється йододефіцит у дорослого. Лікарі звертають увагу на однаковий набір скарг: хронічна втома і сонливість, відчуття уповільненості, “туман у голові”, проблеми з концентрацією, суха шкіра, ламке волосся та нігті, постійне відчуття холоду, набряки, схильність до набору ваги без очевидних змін у раціоні. Часто збільшується щитоподібна залоза (зоб), як спроба організму “витиснути максимум” із мізерних запасів йоду.

Наслідки для здоров’я не обмежуються косметикою чи втомою. Тривалий дефіцит йоду може призвести до гіпотиреозу — стану, коли щитоподібна залоза працює уповільнено й виробляє замало гормонів. У важких випадках у дітей це пов’язують із ризиком порушень інтелектуального розвитку, у дорослих — зі стійкою слабкістю, підвищеним холестерином і проблемами з терморегуляцією.

Що можна зробити зараз.Перше і найпростіше — перейти на йодовану сіль у щоденному харчуванні. Саме масова йодизація солі вважається базовою профілактикою в країнах з нестачею йоду. За оцінками фахівців, якщо для приготування їжі системно використовується йодована сіль, добове споживання йоду в дорослого наближається до рекомендованого рівня.

Друге — додати продукти, які природно містять більше йоду: морську рибу (лосось, тріску, камбалу, тунець), морепродукти, морську капусту, молочні продукти, яйця. Так організм отримує мікроелемент не у вигляді таблеток, а через раціон.

Третє — не займатися самолікуванням. Йод — не “вітамін для настрою”, і надлишок так само шкідливий, як дефіцит. Препарати калію йодиду (йодидні таблетки) використовують під наглядом ендокринолога, особливо якщо вже є вузли чи інші зміни в щитоподібній залозі. МОЗ рекомендує регулярно проходити профілактичний огляд щитоподібної залози й контролювати її стан, зокрема людям із сімейним анамнезом хвороб ЩЗ, вагітним і жінкам, які планують вагітність.

Головний меседж лікарів простий: постійна втома, набір ваги “нізвідки”, сухість шкіри й проблеми з концентрацією — це не завжди «осінь і стрес». В українських реаліях це часто маркер ендокринної нестачі йоду. І чим раніше це перевірити, тим менша ймовірність довгострокових ускладнень для обміну речовин, серця й мозку.

Чехія обговорює можливість скасування захисту для українських біженців

У Чехії знову розгорілася дискусія навколо статусу українських біженців....

Міністерство оборони США сформувало розгорнутий список можливих військових цілей на території Ірану, враховуючи потенційні дії президента Дональда Трампа у разі відновлення або розширення військових операцій. Про це повідомляє CNN, посилаючись на джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

Цей документ, що містить варіанти дій, став частиною оновленого планування Пентагону, активованого через зростаючу напругу у відносинах між Вашингтоном і Тегераном. Джерела стверджують, що в ньому розглядаються як точкові удари, так і обмежені військові кампанії, а також більш масштабні операції з використанням високоточних ракет по важливих об’єктах інфраструктури Ірану.

Ключовим моментом для запровадження нового плану стали серії нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп зустрівся з головними членами своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювали різні політичні стратегії щодо Ірану – від посилення дипломатичного тиску до можливого відновлення військових ударів. Наступного дня президент вказав на те, що Тегерану слід діяти швидше, інакше країна може зазнати серйозних втрат, що було сприйнято як сигнал про готовність до агресії.

Згідно з інформацією CNN, під час зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії були присутні віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф і спеціальний посланник Стів Віткофф. Однією з обговорюваних тем стали як дипломатичні механізми стримування, так і сценарії силових дій у разі провалу переговорів.

Особливу увагу нарада приділила Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. Американські чиновники застерігають, що будь-яка ескалація конфлікту в цьому регіоні може призвести до різкого зростання цін на енергоносії та глобальної економічної нестабільності, що робить ситуацію вкрай чутливою для США та їхніх союзників. Як стверджують джерела, економічні міркування є одними з ключових у стратегії Білого дому.

Водночас, рішення про подальші дії щодо Ірану поки не прийнято остаточно. Білий дім вирішив взяти паузу для оцінки результатів міжнародних переговорів, зокрема діалогів між Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. У Вашингтоні вважають ці переговори важливими для формування позиції Пекіна щодо Ірану та загальної динаміки тиску на Тегеран.

Пентагон вже підготував попередній список об’єктів, які можуть бути націлені в разі ухвалення рішення про військову операцію. Це включає стратегічні інфраструктурні об'єкти, енергетичні установки та транспортні вузли, а також військові бази, які можуть бути залучені до ескалації.

Планування передбачає різні рівні інтенсивності операцій — від обмежених точкових нападів до масштабних кампаній, здатних змінити баланс сил у регіоні. Важно підкреслити, що наразі мова йде лише про підготовку сценаріїв, а не про ухвалення рішення про застосування сили.

У вашингтонських політичних колах зростає напруженість через посилення риторики щодо Тегерана. За словами оточення Трампа, президент дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність прогресу в досягненні нової ядерної угоди чи більш широкого політичного компромісу. Ситуація в Ормузькій протоці також викликає роздратування в США, які сприймають її як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

У Пентагоні наголошують, що військові плани є звичайною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до збройних дій. Проте масштаб і детальність підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність готовності розглянути можливість ескалації у разі провалу дипломатичних зусиль.

Американські ЗМІ також зазначають, що загальні витрати США на військові дії проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже перевищили 29 мільярдів доларів. Це вказує на тривалий характер напружених відносин між країнами. Аналітики вважають, що нинішня ситуація може стати одним із найскладніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки, оскільки поєднання військового планування та жорсткої риторики створює ризик швидкої ескалації, якщо дипломатія не спрацює.

Останні новини