П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

Важливі новини

Ключова роль Ігоря Лялюка в розподілі бюджетних коштів для відновлення прифронтового Харківщини: проблеми і виклики

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

Росія може спробувати захопити частину Дніпропетровської області для повного захоплення Донеччини

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Також «російські військові можуть використати обмежене просування в Дніпропетровську область, щоб створити умови для майбутніх операцій з військової окупації Дніпропетровської області та інших регіонів східної та центральної України в довгостроковій перспективі».

Раніше ми детально розповідали, як прорив РФ біля Великої Новосілки може призвести до проблем для ЗСУ на всьому південному фронті, включно з наступом РФ у бік Дніпропетровської та Запорізької областей.

Зазначимо, що зараз від позицій РФ у Новодарівці до кордону Дніпропетровської області залишилося трохи більше ніж 7 км.

Потепління в Україні триватиме недовго: синоптики оголосили про зміну погодних тенденцій

17 листопада в Україні зберігається відносно м’яка для листопада погода, однак синоптичні служби попереджають: уже з вівторка розпочнеться поступове зниження температури. Поточний день вирізняється комфортними показниками — у більшості регіонів стовпчики термометрів коливаються в межах від +11° до +15°, а на півдні подекуди піднімаються до +18°. Водночас західні області перебувають під впливом вологого атмосферного фронту, що приносить дощі різної інтенсивності.

У столиці цей день також видається помірно теплим. За ніч температура утримувалась поблизу +5°, а вдень очікується до +13°. Прогнозується хмарність із короткочасними проясненнями, без істотних опадів і сильного вітру. Така погода створює відчуття осінньої рівноваги, хоча й нагадує про близькість зимового періоду.

На заході країни погода буде найменш комфортною. У Львові протягом дня буде похмуро, вдень до +12°, з дощем. У Луцьку й Рівному – також хмарно, з опадами, температура вночі близько +4°, удень до +11°. У Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях прогнозують хмарну погоду з проясненнями й дощем, з нічними температурними значеннями на рівні +4°…+6° та денними в межах +11°…+13°. В Івано-Франківську та Ужгороді буде похмуро, з дощами та від +6°…+7° вночі до +13° вдень.

У центральних регіонах утримається суха і доволі м’яка погода. У Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві очікується хмарність із проясненнями. Вдень повітря прогріється до +12°…+14°, вночі температура коливатиметься в межах +4°…+6°.

На півночі також без істотних опадів. У Чернігові прогнозують +2°…+11° та хмарність із проясненнями. У Сумах уночі було близько +3°, удень до +12°.

На сході погода буде комфортною, без дощів. У Харкові – хмарно з проясненнями, від +4° вночі до +12° вдень. У Краматорську та Сєвєродонецьку очікується мінлива хмарність, уночі +8°…+9°, удень +12°…+14°.

Найтепліше традиційно на півдні. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Уночі температура становитиме близько +8°, удень – від +16° до +18°. У Дніпрі також буде хмарно з проясненнями, з нічною температурою близько +6° та денною до +15°. У Сімферополі очікується від +7° вночі до +18° вдень, хмарно з проясненнями.

Синоптики попереджають, що така відносно тепла для листопада погода протримається недовго: уже з вівторка в Україну почне заходити холодніше повітря, насамперед у північні та західні області. Температурний фон поступово знижуватиметься, тож українцям радять готуватися до відчутнішого осіннього холоду.

Татарівська мережа: кола впливу суддів, правоохоронців та адвокатів, що ламають шаблони влади

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Дослідники з Данії виявили, що надмірний час, проведений перед екранами смартфонів, комп’ютерів і телевізорів, може серйозно впливати на серцево-судинне здоров’я дітей та підлітків. Результати їхнього дослідження опубліковані в Journal of the American Heart Association.

У дослідженні взяли участь понад тисячу молодих людей у віці від 10 до 18 років. Аналіз показав, що кожна додаткова година екранного часу суттєво підвищує ризик розвитку високого кров’яного тиску та інсулінорезистентності — стану, що часто передує діабету.

Якщо дитина або підліток проводить перед екранами 5–6 годин на день, ризик цих проблем зростає на 40–60%. Особливо небезпечним є поєднання тривалого користування гаджетами з порушеннями сну — пізнім засинанням і нестачею відпочинку. При цьому близько 12% впливу екранного часу на здоров’я серця виявлено саме через проблеми зі сном.

Також вчені виявили у крові підлітків особливий «метаболічний відбиток», який може служити раннім сигналом майбутніх серцевих захворювань. Це відкриття підкреслює важливість формування здорових звичок ще в дитинстві.

Фахівці радять обмежувати час перед екранами і слідкувати за режимом сну, щоб знизити ризики для здоров’я в дорослому житті.

Раніше інші дослідження вже показали, що навіть одна страва з високим вмістом насичених жирів тимчасово погіршує кровообіг у мозку, що може збільшити ризик інсультів та деменції у старшому віці.

Останні новини