Розслідування The New York Times: як блокування роботи наглядових рад поглибило корупційні ризики в Україні

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

У Харкові наразі тривають інтенсивні роботи зі відновлення електропостачання, що постраждало в результаті суворих ворожих атак на енергетичну інфраструктуру міста. Згідно з повідомленням міського голови Ігоря Терехова, нинішні перебої у постачанні електроенергії тимчасово призвели до зупинки руху метрополітену. Проте, завдяки зусиллям комунальних служб, деякі маршрути трамваїв і тролейбусів вже відновлено, а муніципальні автобуси продовжують забезпечувати транспортне сполучення для мешканців міста.

"Сьогодні виникли значні пошкодження енергетичної мережі, що живить Харків. Наші комунальні підприємства у співпраці з енергетиками зосереджені на відновленні електропостачання. Це, однак, не означає, що весь місто зазнає затримок у постачанні електроенергії, але деякі складнощі все ж існують. Недолік напруги в електромережах став критичним фактором для забезпечення сталого енергозабезпечення міста", – зазначив Терехов.

Він також підкреслив, що житлові будинки зазнали значних пошкоджень через ворожі атаки, і комунальні служби працюють над ліквідацією їх наслідків, у тому числі проводять інспекцію дахів для виявлення пошкоджень. Мер висловив свою подяку за надану підтримку з інших міст України, яка надійшла до Харкова в цей складний час.

"Сьогодні, наприклад, ми отримали значну допомогу від Закарпаття, і я висловлюю щиру вдячність за цей акт солідарності. У ці важкі часи всі міста і області об'єдналися, щоб надати нам допомогу", – підкреслив Ігор Терехов.

У результаті ворожих атак на енергетичну інфраструктуру Харкова, місто стикнулося з серйозними проблемами у системі електропостачання. Хоча деякі перебої в електропостачанні тимчасово призвели до припинення руху метрополітену, комунальні служби активно працюють над відновленням системи енергопостачання. Несприятливі умови створили значні пошкодження житлових будинків та інфраструктури, але завдяки спільним зусиллям місцевих та зовнішніх допомогодавців, місто отримує підтримку та допомогу у відновленні нормального функціонування. Такий акт солідарності між містами та областями підкреслює важливість взаємопідтримки в умовах кризи.