Поліцейського на Київщині спіймали на схемі з ухиленням від мобілізації

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Канада надасть Україні значну фінансову допомогу у розмірі 92 мільйони гривень, що буде спрямована на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури країни. Ці кошти стануть важливою частиною зусиль України з підвищення кіберстійкості та посилення захисту від кіберзагроз. Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що фінансування буде використано для реалізації стратегічних ініціатив, які передбачають впровадження передових технологій та вдосконалення існуючих систем безпеки.

Основною метою цього гранту є зміцнення захисту важливих державних ресурсів, таких як енергетичні, транспортні та комунікаційні системи, які є основою функціонування країни. Ресурси будуть спрямовані на підвищення рівня реагування на кіберзагрози, впровадження новітніх засобів кіберзахисту та створення резервних систем для мінімізації можливих збитків від кібернападів.

захисту критичної інфраструктури,

протидії кібератакам і загрозам,

створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

«Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.

У Вінницькій області правоохоронні органи провели масштабну операцію, результатом якої стала ліквідація потужного підпільного виробництва небезпечних речовин. Ця нелегальна лабораторія спеціалізувалася на виготовленні заборонених препаратів у значних обсягах щомісяця.

Нардеп Мар’яна Безугла продовжує жорстко критикувати керівництво Повітряних сил України.

Вона знову заявила, що вони фальсифікують статистику прильотів, називаючи ракети, що влучили по цілях, “уламками”.

На її думку, це робиться, щоб зберегти “віру в ЗСУ”. Але ставлення людей до мобілізації “показує справжню довіру більшості до величезної забюрократизованої військової системи”.

Як приклад вона навела ракетний удар по Києву 8 червня, який, на думку Безуглої, показав, що насправді відбувається з українською ППО.

Нардеп ставить запитання, чому російські ракети збивають на околицях Києва, а не за межами міста. І чому не змогли перехопити кілька ракет Х-101 під час атаки на столицю 8 липня – хоча раніше такі ракети, згідно зі звітами командування, збивали.

За її словами, крім фальсифікації статистики, розрахунки української ППО слабко оснащені і погано скоординовані між собою. Іноді буває так, що ракетою від Patriot збивають “Шахед”, “а російська ракета знищує важливий об’єкт критичної інфраструктури на мільярди”.

“Елементарних мобільних груп і дронових розрахунків на ключових об’єктах інфраструктури часто немає, а ключові об’єкти часто не мають ППО взагалі, і росіяни про це прекрасно знають, – пише вона.

Також Безугла розповіла, що досвідчених бійців мобільних груп часто відправляють на фронт у піхоту, а на їхнє місце набирають частково придатних ветеранів без досвіду, а іноді й за хабарі тих, хто хоче відсидітися в тилу.

Ситуація з ремонтами техніки ППО “жахлива”.

“Деякі зразки західної техніки вже всі несправні. Загалом по іноземній техніці досі не проводяться регламентні роботи, не ведеться облік мотогодин, що унеможливлює планування робіт, не підписано більшість договорів на виїзні ремонти, на техніку відсутні формуляри, не визначено склад запчастин”, – пише нардеп.

Ремонти проводяться часто на неавторизованих фірмах, і техніка за місяць-два знову виходить з ладу.

Одна з великих проблем – невміння військових чиновників організувати навіть надходження західних коштів.

“За минулий 2023 рік тільки Велика Британія не розподілила і не профінансувала ремонти ППО на 400 млн фунтів, тому що в Міноборони і Генштабі ЗСУ не змогли пояснити, яким чином планують витратити ці кошти”, – пише Безугла.

Також вона додала, що “ракети для ППО поставляються партнерами настільки дозовано і їх настільки мало, що, наприклад, Patriot змушені переводити в ручний режим для їхньої економії”.