Поліція Києва затримала сина кримінального авторитета, який замовив вбивство свідка

За аналізом американських аналітиків з The New York Times, Україні може вдалося протриматися протягом певного періоду цього року без збільшення військової допомоги від Сполучених Штатів Америки. Проте такий курс дій негативно вплине на перспективи відновлення української армії, що робить цей момент найбільш небезпечним для України з часу початку повномасштабної війни. Незважаючи на те, що Україна не буде негайно розгромлена без американської допомоги, існує значний ризик нестачі техніки та боєприпасів для поповнення своїх військ. Аналітики вважають, що європейські країни не мають достатньо засобів для забезпечення України таким рівнем підтримки. Відсутність подальшої американської допомоги може спричинити серйозне погіршення ситуації у другій половині цього року, що в свою чергу впливає на поле бою, де Росія використовує свою перевагу в артилерії та особовому складі для прориву оборони України. Частина американського пакета військової та фінансової допомоги, замороженого у Конгресі, не буде повністю спрямована на нове озброєння для України, а деяка частина буде використана на заміну вже поставленого озброєння з американських арсеналів, технічне обслуговування, запасні частини, навчання та інші потреби. Варто зазначити, що голосування за законопроект щодо фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню відбудеться у четвер, 8 лютого, хоча без міграційної реформи та безпеки кордону.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні наслідки від зменшення американської військової допомоги для України. Згідно з аналізом американських експертів, Україна може тимчасово утриматися без збільшення допомоги, але це може призвести до погіршення стану української армії та зростання загрози з боку Росії. Недостатність засобів для поповнення військ може позначитися на ефективності оборони. Надія на підтримку від європейських країн також є нестійкою, оскільки їхні ресурси обмежені. Ситуація може погіршитися у другій половині року, що може призвести до серйозних наслідків для України. Деяка частина американської допомоги вже заморожена, і частину коштів буде використано на потреби технічного обслуговування та навчання, а не на нове озброєння. У цілому, стаття підкреслює важливість американської підтримки для України та необхідність ретельного аналізу та стратегічного планування у військовій сфері.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.