Субота, 19 Квітня, 2025

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

Важливі новини

Мінімальна зарплата в Європі: порівняння з Україною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі. Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, […]

Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває вже третій рік, наближається до критичної точки. За цей час українці стали свідками не лише численних військових операцій, а й величезних людських втрат, руйнувань і змін у житті цивільних громадян. Однак сьогодні, як зазначає The Washington Post, ситуація на фронті досягла вирішального етапу. Наступні кілька тижнів можуть стати […]

The post Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Прослуховування адвокатів: НАБУ підозрюють у порушенні адвокатської таємниці

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося в центрі скандалу через встановлення нелегального прослуховування в офісі столичних адвокатів. Це може спричинити міжнародний осуд та підрив довіри до бюро, яке й так перебуває під хвилею критики. Що сталося? Близько місяця детективи НАБУ записували і прослуховували розмови в офісі адвокатів в центрі столиці. “Прослушку” виявили самі адвокати – […]

The post Прослуховування адвокатів: НАБУ підозрюють у порушенні адвокатської таємниці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Останні новини