Вівторок, 3 Березня, 2026

Порошенко програв суд проти Зеленського

Важливі новини

Вирок у справі смертельної ДТП у Великому Дорошеві: суд визначив покарання водієві

Жовківський районний суд Львівської області завершив розгляд кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі молодого мотоцикліста. Обвинуваченим у справі став мешканець регіону Володимир Грабовий, якого визнали винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило фатальні наслідки. За рішенням суду водієві призначено один рік іспитового строку.

Трагедія сталася 31 травня 2023 року в селі Великий Дорошів. За матеріалами слідства, 59-річний кермувальник автомобіля Citroën Berlingo, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дотримався вимог щодо надання переваги в русі. У цей момент головною дорогою рухався мотоцикл Yamaha YZF-R1, яким керував 24-річний чоловік.

Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Гіркий кабачок може вбити: що треба знати про токсин кукурбітацин

Кабачок — один із найпопулярніших овочів літа, який легко вирощувати й можна використовувати у безлічі страв — від супів і рагу до десертів. Проте у певних випадках навіть плоди з власного городу можуть становити смертельну небезпеку. Причина — природний токсин кукурбітацин. Кукурбітацин — це тетрациклічний терпен, який рослини родини гарбузових (кабачки, гарбузи, огірки) виробляють для […]

Які напої покращують роботу кишківника і травлення — поради дієтологів

Здоров’я кишківника давно вийшло за межі лише теми травлення. Сучасні дослідження показують, що від мікрофлори залежить імунітет, рівень запалень у тілі, а також — психологічне самопочуття. Ми часто зосереджуємось на їжі, але рідини відіграють не меншу роль. У щоденний раціон варто додавати ферментовані продукти, багаті на живі культури, натуральні соки з клітковиною, а також чаї […]

Перспективи українського аграрного сектору: виклики та можливості

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

Іван Дорн про свою скандальну заяву: “Страшнувато було, відчував осуд з усіх боків”

Іван Дорн в одному з нещодавніх інтерв'ю Юрію Дудю повернувся до однієї з найрезонансніших ситуацій у своїй кар'єрі — своєї заяви 8,5 років тому, коли він назвав Росію та Україну «братами». Артист визнав, що тоді його слова були необачними, і він не врахував того контексту, який вже існував між двома країнами на той момент. Водночас, Дорн пояснив, що це була його особиста думка, сформована під впливом певного життєвого досвіду, і що він не мав на увазі нічого більше, аніж братерські стосунки в культурному сенсі.

Але після того, як його слова стали публічними, ситуація змінилася кардинально. Музикант зізнався, що відразу після того інциденту його життя змінилося — почали скасовувати концерти, на нього активно нападали в ЗМІ, а сам він відчував постійний тиск і осуд з боку публіки. «Страшнувато було. Було відчуття, що кожна собака на тебе ображена…», — зізнався Дорн, підкреслюючи, як сильно ця ситуація вплинула на його психологічний стан. Він також зазначив, що навіть досі йому важко повністю відокремити ту емоційну реакцію від його творчої діяльності, адже кожне нове рішення або висловлювання було піддаване жорстокій критиці.

Артист уточнив, що готовий «перефразувати багато речей», але врешті-решт наголосив — «по-іншому б не говорив». Він пояснив, що його життєвий досвід — народження в Челябінську, переїзд до Славутича у 1991 році та виховання в російськомовному середовищі — формував особисту позицію. Дорн також згадав, що має родичів у Башкортостані й проводив там дитячі літа до 16 років.

Інтерв’ю торкнулося питання ролі артиста в суспільстві: Дорн мовив про тиск очікувань «ідеального громадянина» та про складність займати публічну позицію в умовах політично чутливої теми. Розмова з Дудем відбувається у форматі особистих пояснень і спроби артиста відновити діалог із аудиторією після тривалої суспільної реакції на його попередні слова.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.

Останні новини