Посадовицю Центральної МСЕК затримали за вимагання хабаря для оформлення інвалідності військовому

На території Вовчанська, яка перебуває під контролем російських окупантів, залишається близько ста мирних жителів, яких загарбники тримають у заручниках, не надаючи можливості врятуватися. Таку інформацію повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військово-цивільної адміністрації, у ході телемарафону. Він зазначив: "Ми продовжуємо проводити евакуаційні операції, загалом вже успішно врятували 10 700 осіб з Липецького та Вовчанського напрямків, включаючи місто Вовчанськ. Проте, за нашою інформацією, ще близько ста осіб перебувають у заручниках російських силовиків і перебувають у великій небезпеці, оскільки їх утримують під загрозою розстрілів і не дозволяють виїхати на евакуацію". Голова ОВА також наголосив, що на окупованій території міста перебуває від 50 до 100 мирних мешканців, проте точна кількість їх важко визначити через постійні бойові дії. "Лінія фронту проходить через річку Вовча, розділяючи практично місто навпіл. Але навіть намагатися зрозуміти точне співвідношення буде марно, оскільки ситуація там змінюється з кожною хвилиною, і наші військові ведуть боротьбу за визволення кожного будинку окремо", — додав голова ОВА.

Висновки до цієї статті надзвичайно важливі. Вони підкреслюють не лише серйозність ситуації в Вовчанську, де мирні мешканці перебувають у полоні російських окупантів, але й важливість подальших дій для їх врятування. Надзвичайно важливою є евакуація цих людей з місць конфлікту та надання їм захисту. Також висновки підкреслюють величезні зусилля влади та військових у проведенні евакуаційних операцій та рятуванні мирного населення. Однак, важливо продовжувати міжнародний тиск на окупантів для негайного припинення порушень прав людини та ведення активних дій з визволення всіх заручників.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.