Посадовицю Центральної МСЕК затримали за вимагання хабаря для оформлення інвалідності військовому

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело ретельну перевірку декларацій 541 керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК), в результаті чого було виявлено порушення у 8 осіб. Голова комітету з антикорупційної політики у Верховній Раді, Анастасія Радіна, повідомила, що дані про цих осіб передані правоохоронним органам для подальших дій. В даний момент триває моніторинг життєвого стилю ще 28 осіб, а також аналіз декларацій 5 інших керівників ТЦК.

За словами Радіної, принаймні дві декларації співробітників ТЦК мали вищий ризик порушень порівняно з іншими деклараціями посадовців. Найбільш серйозне порушення виявлено в діяльності начальника Одеського ТЦК, Євгена Борисова, якому пред'явили підозру у незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Інший випадок стосується заступника начальника одного з ТЦК, який зібрав понад 400 000 гривень від військовослужбовців на свою особисту банківську картку і, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Решта виявлених порушень стосується осіб з ТЦК в Одесі, Самборі, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. За розслідування відповідають спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Спеціалізована антикорупційна прокуратура веде процедуру конфіскації можливо незаконно нажитих активів. Рішення про подальші дії буде ухвалено судом.

В результаті проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено серйозні порушення у деклараціях керівників територіальних центрів комплектування. Серед них 8 осіб мали ознаки корупційних дій. Зараз триває розслідування щодо ще 28 осіб, а також перевірка декларацій інших посадовців.

Найбільш відомий випадок стосується начальника Одеського ТЦК, якому пред'явлено підозру у незаконному збагаченні на значну суму. Крім того, виявлено випадок, коли заступник начальника одного з центрів зібрав кошти від військовослужбовців та, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Загалом, виявлені порушення стосуються осіб з різних регіонів України. Розслідування цих справ здійснюють спеціалізовані прокуратури, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Подальші дії, включаючи конфіскацію можливо незаконно нажитих активів, будуть вирішуватися в судовому порядку.

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.