Потреба ЗСУ у дронах та операторах: реальні виклики та можливі рішення

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Їхнє знайомство розпочалося з листування в соцмережі. Раміна першою проявила ініціативу, запросивши майбутнього коханого на побачення. Перша зустріч пари відбулася на ковзанці, після чого вони прогулялися в лісі.

“Я боялася стосунків з військовим, адже тільки почала знімати репортажі про війну. Але вирішила ризикнути і написала йому першою”, – зізналася Раміна.

Впродовж тривалого часу військовий приїздив до Києва на один день, щоб побачитися з журналісткою. Стосунки розвивалися повільно, і саме Раміна першою зробила крок, запропонувавши перейти на новий етап – вона ініціювала перший поцілунок.

Через службу обранець Раміни рідко має змогу приїздити додому, тому їхні зустрічі обмежені періодами його відпусток або відряджень. Втім, за словами журналістки, це не заважає їм будувати міцні стосунки.

“Зараз я щаслива і зовсім не шкодую, що була ініціатором наших відносин”, – зізнається блогерка.

Раміна також поділилася, що для неї було важливо, аби її партнер був або безпосередньо залучений у війну, або підтримував її інтелектуально. Вибір військового був водночас викликом і рішенням, яке вона прийняла свідомо.