Повернення Єви Бушміної до Києва: новий мовний скандал та обурення серед фанів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

У Тернополі співробітники правоохоронних органів затримали голову військово-лікарської комісії (ВЛК), який вимагав хабар від військовослужбовця за фальсифікацію медичного діагнозу. Як стало відомо, лікар-кардіолог, який очолює позаштатну постійну ВЛК при територіальному центрі комплектування, вимагав від пацієнта від 500 до 1000 доларів США за внесення в медичну документацію фейкового кардіологічного діагнозу, що дозволяло б йому отримати групу інвалідності та відстрочку від служби.

Правоохоронці повідомили, що військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні, і лікар запропонував йому змінити висновки, на основі яких можна було б оформити інвалідність. Така маніпуляція з медичними документами дозволяла уникнути військової служби, що є серйозним правопорушенням. Зловмисник мав намір незаконно отримати значну суму грошей за виконання такої послуги.

Затримання відбулося після передачі першої частини хабаря – 500 доларів. Правоохоронці повідомили затриманому про підозру за ч. 4 ст. 368-4 ККУ (одержання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги, поєднане з вимаганням). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади на строк до трьох років.

Слідство триває, правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційної схеми та масштабів правопорушення.

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Колишній начальник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва, Станіслав Сєрєбряк, зробив крок до нової кар'єрної висоти, подавши свою кандидатуру на посаду в Офісі Генерального прокурора. Позиція, на яку він претендує, є однією з найбільш відповідальних в українському правозахисному середовищі, однак кар'єра Сєрєбряка в правоохоронних органах не може похвалитися великими досягненнями чи помітними результатами. Натомість, в його деклараціях щодо доходів і майна з’явилися деякі незвичні моменти, що привернули увагу громадськості.

Відсутність великих кар'єрних здобутків в поліції контрастує з тим, що його родина декларує надзвичайно високі доходи та майно. Сім’я Сєрєбряка володіє низкою елітних об'єктів нерухомості в Києві, Вишгородському районі та на Луганщині. Згідно з відкритими даними, серед їхнього майна є квартира в центрі столиці площею 48 квадратних метрів, що належить його дружині, Ксенії, а також будинок у селі Осещина, що знаходиться поруч із Києвом. Особливою увагу привертає квартира на Луганщині, яка зареєстрована на самого Сєрєбряка та деякі інші земельні ділянки, що розташовані у цьому регіоні.

Родина користується трьома автомобілями. Сам Сєрєбряк у 2023 році придбав Ford Bronco 2022 року за 850 тисяч гривень, хоча ринкова ціна авто становить щонайменше 1,5 мільйона. Його дружина у 2024 році купила Dodge Journey 2019 року за 200 тисяч гривень — утричі дешевше за середню ринкову вартість. Крім того, вона орендує Mercedes-Benz GLS 400 2022 року випуску, який коштує близько 4 мільйонів гривень, у компанії «Торговий дім “Укрлада”».

За 2024 рік сім’я задекларувала доходи на 9,33 мільйона гривень. Основну частину — понад 7 мільйонів — становлять підприємницькі прибутки Сєрєбряка. Також він отримав понад пів мільйона гривень від наукової діяльності в установах НАН України та університеті, а ще 552 тисячі — як страхові виплати. Дружина Ксенія заробила понад 1,25 мільйона гривень у тому ж університеті й отримала 77 тисяч гривень допомоги як внутрішньо переміщена особа.

Родина зберігає значні заощадження: 200 тисяч доларів готівкою, 1,15 мільйона гривень у готівці та понад пів мільйона гривень на рахунках у банках.

Фахівці звертають увагу на низку суперечностей у декларації. Зокрема, вказані занижені ціни на автомобілі та відсутність оцінки більшості об’єктів нерухомості, що може свідчити про спробу приховати реальні масштаби статків.

Раніше стало відомо, що подібну декларацію подала й Юлія Полтавець, яка змінила ім’я на Аміну, претендуючи на посаду в ДБР. Вона також задекларувала майно, вартість якого викликає сумніви.