Правоохоронці розслідують фінансову діяльність сина колишнього Прем’єр-міністра України Миколи Азарова

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби СБУ. Мова йде про директора НАЕК “Енергоатом” з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнсу Олександра Скопича.

У межах кримінального провадження задокументовано, що в обмін на «данину» у 15 відсотків від розміру контракту він обіцяв постачальникам прискорений розрахунок за відповідний контракт.

Зловмисника затримали на гарячому, коли він отримав 100 тис. грн від постачальника паливно-мастильних матеріалів, який забезпечує державне підприємство, що видобуває уран.

Наразі слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Викриття проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Затриманому на хабарі посадовцю АТ НАЕК “Енергоатом” обрано запобіжний захід. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

Українське Міністерство оборони активно розглядає можливість створення посади військового омбудсмена, що відповідатиме за створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців. Міністр оборони України, Рустем Умеров, підкреслює, що такий крок передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей. Очікується, що омбудсмен буде реагувати на конкретні скарги, проводити аналіз ситуацій, виїжджати на місця порушень та здійснювати подальші заходи з відновлення прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, підкреслює важливість цього кроку для захисту прав українських бійців та військовозобов'язаних. Зазначається, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та матиме за завдання розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

Основними порушеннями, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та боротьба з порушеннями гендерної рівності.

Міністерство оборони України також посилається на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття. У контексті ведення війни з Росією, створення такого органу в Україні є актуальним, оскільки він буде спрямований на захист прав та інтересів військових, що беруть участь у захисті країни.

У висновку слід зазначити, що створення посади військового омбудсмена в Україні є важливим кроком у напрямку захисту прав та інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем та скарг у сфері оборони, включаючи надання правової допомоги та проведення розслідувань порушень. Важливо враховувати досвід інших країн, таких як Швеція, і впроваджувати найкращі практики для забезпечення ефективної роботи військового омбудсмена в Україні. Такий крок демонструє здійснення Україною важливих заходів у напрямку підвищення захисту прав людей, які знаходяться на передовій оборони країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Під час телефонної розмови було висловлено велике занепокоєння ситуацією та наголошено на необхідності сприяння діалогу між сторонами з відповідними міжнародними гарантіями для досягнення справедливого і тривалого миру”, – зазначається у повідомленні.

Як вказано, розмова відбулася 14 серпня.

Кардинал Маттео Дзуппі у межах своєї місії посланця Папи Франциска з питань досягнення миру в Україні, від 13 до 15 вересня 2023 року здійснював візит у Китай, де був прийнятий у Міністерстві закордонних справ і мав зустріч із спецпредставником Лі Хуеєм. Візит до Пекіна відбувся після візитів до Києва, Москви та Вашингтона.