Президент НОК України дав “гарантії недоторканості” російським фехтувальникам на чемпіонатах Європи і Світу

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

Українським споживачам електроенергії неодмінно варто врахувати можливе надходження новини, що тарифи на електроенергію в країні можуть зазнати змін. Згідно з повідомленнями, їх очікується збільшення, і це може відбутися вже у червні. Планується зростання з 2,64 до 3,5 гривень за кіловат-годину. Насправді, окончателне рішення щодо такої цінової політики ще не ухвалено, проте у міністерстві енергетики вивчаються різні варіанти, включаючи можливе відновлення диференційованих тарифів.

Міненерго закликає всіх громадян до економії електроенергії, особливо в період пікового навантаження з 17:00 до 22:00, з метою уникнення аварійних відключень. У цьому контексті рекомендується вживати такі заходи, як раціональне використання енергетичних ресурсів, обов'язково — придбання енергоефективного обладнання та заміна ламп на більш економні. Фахівці наголошують на важливості бережливого ставлення до електроенергії, оскільки це сприятиме підтримці стабільності енергетичної системи та зниженню розрахунків за надані послуги.

Зокрема, для довгострокового вирішення проблеми необхідні значні інвестиції у реструктуризацію енергетичної системи та модернізацію енергогенерації. Перші зміни у тарифах можуть відбутися вже з 1 червня, тому наразі настільки важливо навчитися економно використовувати електроенергію, щоб зменшити собі витрати на комунальні рахунки.

Отже, висновки щодо цієї статті наступні:

Тариф на електроенергію в Україні може збільшитися з 2,64 до 3,5 гривень за кВт*год, що може відбутися вже у червні.Остаточне рішення щодо зміни тарифів ще не прийнято, проте розглядаються різні варіанти, включаючи можливе відновлення диференційованих тарифів.Міненерго закликає громадян економно використовувати електроенергію, особливо у пікові години з 17:00 до 22:00, щоб уникнути аварійних відключень.Для зменшення витрат на електроенергію рекомендується вживати заходи енергоефективності, такі як придбання енергоефективного обладнання та заміна ламп на енергозберігальні.Довгострокове рішення проблеми потребує значних інвестицій у реструктуризацію енергетичної системи та модернізацію енергогенерації.Враховуючи можливі зміни у тарифах, важливо навчитися раціонально використовувати електроенергію, щоб зменшити витрати на комунальні послуги.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з виданням, причини укладення угоди стали зрозумілими після заяви президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він підкреслив, що енергообладнання біля українських АЕС є незахищеним і може стати мішенню для російських ракет. Це спонукало “Енергоатом” до проектування захисту “другого рівня”, що передбачає будівництво залізобетонних П-образних споруд. Ці конструкції мають захищати великі трансформатори від атак, зокрема від шахедів та осколкових уражень.

Як відзначають експерти, ефективність подібних захисних споруд вже була доведена на підстанціях “Укренерго”. Зазначається, що, незважаючи на те, що роботи з проектування та будівництва тривають з минулого року, навіть незавершені споруди вже забезпечують певний рівень захисту.

Однак контракт на 509 млн грн для РАЕС викликає занепокоєння через відсутність інформації про розміри споруди. “Наші гроші” підкреслюють, що багато деталей угоди залишаються прихованими, що ставить під сумнів прозорість процесів у державному секторі.

Також варто відзначити активізацію “Укргідроенерго”, яка у вересні провела закупівлі на захист та відновлення пошкоджених гідроелектростанцій на загальну суму 1,11 млрд грн. З цих коштів 0,54 млрд грн припали на угоду з ПрАТ “Укрсталь конструкція”, що належить колишньому олігарху Віталію Гайдуку. Знову ж таки, деталі цін на будівельні матеріали по цих контрактах не були оприлюднені.