Вівторок, 2 Вересня, 2025

Прокуратура та СБУ викрили схему в Києві: шістьох посадовців підозрюють у розкраданні 46 мільйонів

Важливі новини

Депутатка Третьякова пропонує обмежити пенсійні пільги для військових без бойового досвіду

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила про намір внести нові законопроєкти, які стосуватимуться пенсійних привілеїв для військових, що не брали участі в бойових діях. На її думку, право на пільги мають мати лише учасники бойових дій (УБД) та матері, які народили та виховали дитину до шестирічного віку. Третьякова звернула увагу […]

Хто і чому маніпулює бажанням миру серед українців

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.

Мобілізація — не про справедливість, а про вибір: військовий Віктор Трегубов про страх, обов’язок і силу змін

Війна не знає справедливості — вона її знищує першою. Саме тому говорити про “справедливу” мобілізацію безглуздо, вважає військовослужбовець і журналіст Віктор Трегубов. В Україні мобілізація досі залишається доволі ліберальною, але й вона наштовхується не стільки на страх смерті, як на інший — більш глибокий і людський — страх перед змінами. Серед усіх аргументів, що супроводжують […]

Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

Росія почала запускати дрони з токсичним покриттям

15 квітня 2025 року двоє співробітників ДСНС з Михайлівської громади потрапили до лікарні у важкому стані через хімічне отруєння після контакту з уламками російського дрона Shahed. Про це повідомила пресслужба громади. За офіційною інформацією, рятувальники оглядали місце падіння безпілотника, торкнулись його залишків — і за короткий час їх госпіталізували. Попередньо встановлено: корпус дрона був покритий […]

У столиці України розкрито ще одну масштабну схему з розкрадання коштів. За даними Офісу генерального прокурора, 14 липня шестеро посадовців отримали підозри у справі, яка завдала збитків бюджету Києва і одному з приватних підприємств на понад 46 мільйонів гривень.

Операцію провели прокурори Київської міської прокуратури спільно з поліцією, СБУ та Департаментом стратегічних розслідувань. У межах справи затримано трьох осіб, яким інкримінують привласнення майна за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Один із фігурантів отримав підозру за “набір” статей, що включає пособництво у шахрайстві, несанкціоноване втручання в державні реєстри та перевищення службових повноважень (ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 ККУ).

Ще двоє — керівники комунальних установ — відповідатимуть за службову недбалість, що призвела до мільйонних втрат бюджету (ч. 2 ст. 367 ККУ).

Наразі триває підготовка клопотань про їх відсторонення від посад.

У прокуратурі не розкривають деталей справи, однак масштаби збитків і перелік інкримінованих статей свідчать про добре скоординовану схему. За попередніми оцінками джерел у правоохоронних органах, справа стосується незаконного виведення коштів через фіктивні договори, використання службових реєстрів і покривання дій виконавців посадовцями в комунальних структурах.

Останні новини